Якби люди пам'ятали...

Якби люди пам'ятали про те, які вони тендітні... адже, якщо задуматися, людське життя іноді обривається раптово, в одну мить... Може тоді б тримали своїх коханих міцніше за руки, обіймали і цілували частіше, а слів злих і колючих вимовляли б рідше. І дорожили б кожною хвилиною, проведеною разом, кожним поглядом, кожним жестом. А ображати б дуже боялися. Тому що будь-яка фраза може стати останньою. І це жахливо, якщо вона буде наповнена роздратуванням або ненавистю. Адже трапляється так, що і прощення просити буває вже пізно.