Італія: маестро
Японія: cенсей. Так ще звертаються до лікарів та людей, старших за положенням у суспільстві.
Китай: лаоши
Туреччина: Моя вчителько, мій вчителю. На ім’я звертатися до педагога в школі не прийнято
Німеччина: Формально – на «ви»
Ізраїль: У цій країні учень може навіть і не знати, як звуть його вчителя – ніхто за це не присоромить. Натомість допустимо звертатись «вчителька математики», «вчитель біології».
Нідерланди: До вчителя можна звертатись на «ти», як до брата чи сестри.
США: У різних штатах діють різні правила. Наприклад, у Сан-Франциско учень може назвати вчителя на ім’я, а от уже Нью-Йорку – виключно «містер» або «міс» / «місіс» із додаванням прізвища викладача.
А якщо учень має справу із викладачем дуже високого рівня, варто звертатись із озвученням регалій – «професор», професорка. Цікавий нюанс: в англійській традиції затверджені аналогічні звертання, але жіноча форма дозволена лише «місіс». Причина – давній стереотип про те, що молода жінка, – міс, не може бути педагогом.
Франція: У Франції вчитель не образиться, якщо почує від учня звернення на «ти», але найчастіше все ж можна почути «ви». Також діти звертаються до вчителів «мадам» та «месьє».
Україна: Можна звертатись до вчителя, називаючи його(її) ім’я та по-батькові або просто звертаючись «пані Інно», «пане Юрію».
