Розлади харчування є одними з найсмертоносніших психічних захворювань, поступаючись лише передозуванню опіоїдами.
Фраза "все розпочинається з дитинства" правдива у темі харчування. Коли, що та скільки ми їмо зумовлено традиціями та звичками родини. Батьки та інші родичі закладають фундамент стосунків з їжею дитини.
Наприклад, бабуся каже: "Не встанеш з-за столу, поки не доїси". Це неправильно, адже дитина припиняє прислухатися до відчуття ситості та голоду, натомість переїдає через наказ родичів. Так формується звичка переїдати та не прислухатися до сигналів тіла.
Ще одна розповсюджена помилка – надмірні заборони. Наприклад, батьки не дозволяють дитині їсти солодке, тому що вона може набрати вагу. Інколи заборона солодкого – спосіб покарання. "Отримаєш цукерку, коли принесеш зі школи хорошу оцінку", – каже мама.
У результаті дитина може шукати альтернативний спосіб отримати солодке. Наприклад, гості подарували на свято шоколадку, дитина одразу сховає її від батьків та з’їсть, коли їх не буде поруч. Адже заборона загострює бажання. У довгостроковій перспективі сувора система харчування в родині може спричинити переїдання забороненими продуктами в дорослому віці.
Дитину важливо забезпечувати різноманітним харчуванням. Тобто не пропонуйте лише м’ясо та каші, але й різні овочі, фрукти, крупи, бобові, м’ясні та рибні страви. Дозволяйте також куштувати їжу "для радості" (наприклад, солодке), але регулюйте кількість.
Не бійтеся запитувати у малечі, що їй смакує. Адже дитина, обмежена в різноманітності раціону, може компенсувати це надмірним споживанням продуктів, яких було мало в системі харчування.
Батьки також можуть сформувати звичку переїдати. Часто це відбувається за спільним переглядом телевізора. Наприклад, вся родина зібралась на перегляд фільму. Перед собою поставили купу снеків. Оскільки увага сконцентрована на кінострічці, то людина може споживати їжу у більших об’ємах, ніж зазвичай.
Згодом відсутність відчуття межі голод-насичення може перейти у звичку. Людина може вчасно не відчути насичення чи їсти до тих пір, поки їжа чи фільм не закінчиться. До того ж існує соціальний фактор: усі багато їдять, тому і я буду.
Остання розповсюджена помилка старшого покоління – страх перед їжею. Наприклад, бабусі та дідусі жили за часів голоду чи дефіциту. Цей страх може вплинути на дітей та онуків. Наприклад, діти повинні доїсти все, що є на тарілці та нічого не викидати, навіть коли не хочеться чи несмачно.
Як це виправити! Головні поради батькам:
Не забороняйте продукти та не змушуйте їсти через силу.
Вчіть дитину прислухатися до свого апетиту та емоційного стану. Не потрібно їсти заради поліпшення настрою, наприклад, коли сумно чи нудно. Не заохочуйте продуктами та не вчіть використовувати їжу, як спосіб емоційної регуляції. Покажіть дитині, що їжа не покращує настрій, натомість улюблене хобі може позбавити пригніченості.
Організуйте простір для споживання їжі.
Приберіть відволікаючі фактори зі столу: телевізор, телефон, планшет, книгу. Це допоможе краще відчути межу між голодом та ситістю.
Заїдання проблем
Емоційний стан також впливає на вибір їжі та апетит. Щоби налагодити своє психічне самопочуття людина може обирати найдоступніший спосіб – поїсти. Це тимчасовий ефект заспокоєння та покращення настрою, який може стати постійним джерелом розв’язання проблем.
Окрім того, почуття та емоції впливають на апетит. Наприклад, під час депресії людина або не хоче їсти, або навпаки відчуває збільшення апетиту. У стані тривоги апетит також може суттєво знизитися, а хронічний стрес має вплив навіть на функціонування ШКТ (шлунково-кишкового тракту).
Порушення роботи кишківника, яке може виникнути під час регулярних циклів дієт та переїдань, впливає на виділення нейромедіатора серотоніну. Його часто називають "гормоном щастя". У результаті людина відчуває пригніченість, має порушення сну та проблеми з апетитом. Якщо людина обирає смачну їжу, як спосіб покращення настрою, виникає замкнене коло.
Також однією з причин переїдання може бути "дофамінова пастка". Дофамін виділяється у відповідь на досягнення (наприклад, вдалий проєкт) і мотивує нас на таку саму поведінку для отримання нової "порції радості". У відповідь на задоволення від смачної їжі також виділяється дофамін. Це пастка, адже з часом для подібного ефекту нам потрібно збільшувати інтенсивність смаку або ж кількість їжі. Звичний раціон може не приносити задоволення.
Як це виправити!
Пам'ятайте, що їжа – це не єдиний спосіб покращення емоційного стану. Шукайте ресурсні активності – дії, які приносять задоволення, допомагають відпочити та поповнити запас енергії та сил. Часто вони пов'язані з вашими хобі та інтересами.
Наприклад, якщо ви любите спілкування, то зустріньтеся з друзями, підіть на виставку чи майстер-клас. Також можете прогулятися, відвідати місця, пов’язані з гарними спогадами, або прийняти ванну з ароматною піною. Ресурсні активності можуть бути дуже різноманітними, важливо знайти саме ваші та постійно піклуватися про себе.
Окрім цього, необхідно працювати з пригніченим станом та тривогою, опанувати навички емоційної регуляції та здатності впоратися зі складними життєвими подіями та вміння відновлюватися після стресу.
За матеріалами психологині Анни Явтушкевич
