Після початку повномасштабної війни, яку росія принесла ледь не вкожну родину, більшості українцям добре відомий стан сильного гніву. Якщо не навчитись із ним працювати, він шкодить організму та руйнує його зсередини. Українці, які зараз не воюють на фронті, повинні зберігати власне психічне здоров’я, аби мати можливість продовжувати якісне життя своє і своїх дітей. А над цим треба працювати. Іншими словами, це реакція на неспроможність впливати на ситуацію. Гнів — це захисна реакція організму. Коли мозок відчуває загрозу, він повинен акумулювати всі ресурси для готовності захищатися в разі небезпеки.
Коли ми відчуваємо гнів, у нас пришвидшується серцебиття, червоніє обличчя, стискаються кулаки, ми його відчуваємо і фізично, і психологічно. Та треба зрозуміти, що коли ми гніваємося, ми маємо колосальну кількість енергії. Це спосіб мозку через викид усіх можливих гормонів дати енергію, щоб захиститися.
Для того, щоб енергію в результаті гніву використати якомога ефективніше і не нашкодити собі, необхідно спочатку усвідомити, що наразі є емоція — це гнів. І вже після цього працювати над нею.
Усвідомлюємо, що ми зараз відчуваємо, що з нами відбувається. Далі, щоб гнів не заполонив і ми не зривалися на близьких, направляємо енергію на будь-яку фізичну вправу. Якщо вам тут і зараз треба заспокоїтися, то перше і ключове — це дихання. Дихаємо глибоко і на вдох рахуємо 4, на видих — 8. Далі можна вибрати якусь роботу, яка потребує великої кількості енергії.
Окрім того, вона зауважила, що вкрай важливо не стримувати гнів. Адже самостійно емоції нікуди не зникають, а лише накопичуються всередині та наносять руйнівної дії.