Як сумно скрипка грає уночі!..
Немов сльозами, серце заливає.
Невинних дУші скрипки слухачі.
Ох, як мелодія ця серце крає!..
Нічого не вернути вже назад.
Смичок витягує тужливі ноти,
Мов землю засипає снігопад,
І вловлюєш холодний снігу дотик.
Як сумно скрипка грає уночі!..
Журливо плаче... голосно ридає.
Війна сховала радощів ключі,
А серце сльози і жалі збирає.
Вже рік, як грає музика сумна.
Забулись ноти чарівні, веселі.
У звуках скрипки ця страшна війна,
Що крутить смерті жорна й каруселі.
Оксана Козак
