Травматичні обставини є дуже сильним досвідом, який відображається на світовідчутті дітей і підлітків. Посттравматичні відчуття (запаморочення, здригання, болі в шлунку тощо) у майбутньому можуть вилитися в значні труднощі в повсякденному житті. І тому треба знати прояви посттравматичних реакцій, аби допомогти дітям із ними впорюватися.
Як зазначають психологи, для посттравматичних реакцій характерні нав’язливі думки, які проявляються у постійних спогадах про те, що сталося, і зацикленості на образах пережитого — як уві сні, так і наяву. Це прояви уникнення - у спробах не згадувати і не думати про травматичні обставини, в униканні всього, що б нагадувало про неприємний досвід. Також це прояви фізичного збудження - у раптовому здригуванні, підвищеній збудливості, дратівливості та спалахах гніву, неспокійному сні і проблемах з концентрацією уваги. Дитина наче перебуває напоготові в очікуванні нової травми.
Крім того, для посттравматичних реакцій характерні супутні прояви психічної травми, - горювання, яке виражається в печалі, озлобленості, вині або жалю, намаганні повернути втрачене майно або побачити втрачену людину. Депресія, яка виявляє себе в пригніченому або дратівливому настрої, втраті апетиту, відчутті непотрібності або провини, безнадійності. Фізичні прояви травматичного досвіду, які містять в собі головні та шлункові болі, раптове серцебиття, важкості в грудях, кишкових розладах.
