Екстремально високі, як і значно низькі температури повітря створюють ризики для здоров’я людей, особливо літніх, та тих, що працюють на відкритому повітрі, переселенців, безхатченків. Завдяки ефекту локального перегріву в зоні ризику також перебувають мешканці міст. Для подолання цих ризиків необхідні як збільшення використання енергоносіїв для охолодження, так і інші спеціальні заходи (фарбування дахів, парковок у світлі кольори, збільшення зелених насаджень, покриття будівель ізоляційними матеріалами тощо). Може актуалізуватися проблема поширення малярії (шляхом її перенесення малярійними комарами). Попри те, що в Європі офіційно малярії немає, у країнах Східної Європи та Україні в тому числі, малярія може набути поширення через обмеженість протиепідемічних заходів та низькі витрати на медицину на душу населення, складнощі з діагностуванням та лікуванням малярії.
У Європі в цілому та в Україні може зрости кількість повеней, що несе загрозу фізичному та психологічному здоров’ю населення. Після повеней в Україні також відмічалось зростання випадків захворювань на гепатит А, холеру та сальмонельоз. Число повеней може зменшитись взимку та навесні під час вологих і теплих зим, наприклад, у Карпатах, де снігу випадає все менше. Вирубка лісів є фактором, що збільшує масштаби негативних наслідків повеней. Зменшення снігового покриву Карпат негативно вплине на туризм у цьому регіоні. У країнах навколо Середземного моря очікується підвищення середньої температури влітку, тож клімат країн Чорноморського басейну стане значно більш придатним для туризму (за умови розвитку інфраструктури та багатьох інших чинників).