Очікується, що зросте кількість та тривалість посух, результатом чого стане зростання потреби в енергоносіях для здійснення охолодження приміщень, зберігання продуктів, зростання кількості води для іригації, та, як наслідок, зростання обсягів енергії, потрібної для забезпечення зростаючого попиту на воду, її очищення та транспортування. Зараз вважається, що сильна посуха — це подія, яка наступає раз на сто років. В Україні посухи, що охоплюють до 30% території країни, відбуваються вже раз на 2–3 роки. До 2070 р. частота посух очікувано як мінімум подвоїться. Високі температури особливо важко переносяться у містах, а міста й надалі розростатимуться та потребуватимуть все більше енергоносіїв. Високі температури не є обов’язковою причиною посухи — нерідко до неї може призводити тепла та малосніжна зима, що перешкоджатиме поповненню ґрунтових вод.
Посухи також можуть відігравати критичне значення на територіях вирощування сільськогосподарських культур: недостатність ґрунтових вод негативно впливає на вологість ґрунту та врожайність сільськогосподарських культур. Щоправда, очікуване потепління клімату саме в Україні призведе до нестабільності снігового покриву та зменшення надходження талої води до річок. Це має наслідком висихання мілких річок, особливо в гірських та передгірських районах країни.
Високі температури у теплі пори року сприяють лісовим пожежам, для гасіння яких використовуються вода та хімічні реагенти. Середній показник лісистості в Україні (15%) принаймні втричі менший, ніж у середньому по Європі. До 2030 р. внаслідок зміни клімату лісове господарство України продовжуватиме скорочення завдяки зменшенню та навіть зникненню цінних порід дерев, розмноженню шкідливих комах, зростанню кількості та частоти лісових пожеж. Цей тренд йде всупереч європейському тренду загального зростання лісистості, особливо листяних порід дерев, та, як наслідок, зростання виробництва деревини від 5% від 2000 до 2050 р. та до 15% від 2050 до 2100 р. Вигляд лісів може змінюватись — останні можуть перетворюватися на недеревні енергетичні плантації для задоволення потреб біоенергетики. Зважаючи на те, що ліси є «легенями» планети та поглиначами СО2, потрібні додаткові заходи для зменшення викидів парникових газів та інших забруднюючих речовин, таких як озон.