Економічні та соціальні ризики пов’язані з вразливістю здоров’я людей, втратою низки біологічних видів, інфраструктури, необхідністю збільшення витрат на подолання наслідків стихійних лих, зростання витрат на меліорацію, поширення «небажаних» видів рослин (бур’янів, алергенів), зростання страхових виплат (страхування населення, сільськогосподарських ризиків тощо). Енергетику, агропромисловий комплекс та системи водопостачання називають найбільш вразливим секторами економіки України внаслідок зміни клімату.
Зростання потреб у енергії опосередковано впливає на зростання використання води, а подолання наслідків підтоплення наявних будівель та споруд внаслідок стихійних лих та підвищення рівня морів потребуватиме використання різних ресурсів, в тому числі енергетичних. Зниження середньорічного стоку води, осолонення водойм матиме наслідком зниження виробітку електроенергії та зниження маневрових потужностей ГЕС. Погіршення умов роботи циркуляційного охолодження та хімічної очистки води зменшать наявні потужності ТЕС, АЕС та газотурбінних установок.
Інші напрями впливу на енергетику — зміна потреби у енергоносіях саме внаслідок кліматичних змін. Зимою очікувано середня температура буде вищою, ніж у минулому столітті, тож потрібно буде менше енергії для обігріву. Проте поглибиться проблема нерівномірного навантаження теплогенеруючих потужностей. Зросте кількість днів з екстремально високими літніми температурами, що матиме наслідком зростання попиту на електроенергію для охолодження повітря у приміщеннях, на транспорті тощо. Високі температури знизять виробництво електроенергії на АЕС через режимні обмеження, а будівництво нових ТЕС та АЕС буде обмежене, серед інших причин, через нестачу води.