Професія вчителя складна та багатогранна. Адже вчитель має турбуватися не лише про те, щоб учні опанували певний обсяг інформації відповідно до навчальної програми у певний строк. Насамперед вчитель – наставник, що заохочує до навчання та мотивує здобувати знання. А ще хороший вчитель захоплює, прищеплює моральні цінності та допомагає кожному стати кращою версією самого себе.
Хтось із вчительської спільноти неодмінно скаже, що це все теорія від тих, хто ніколи не працював у школі, і що від вчителя все залежить лише десь у паралельній галактиці. Аргументи будуть типові: не можна нічому навчити дитину, яка сама не хоче вчитися, та неможливо виховати школяра, якого не виховують власні батьки.У всі часи у кожній школі є такі педагоги, на уроки до яких учні всього класу поспішають і навчаються із задоволенням, а є такі, в яких ті ж самі школярі нічого не роблять, а самого вчителя приховано чи відверто зневажають.
У такому випадку вже не можна сказати, що «зараз не такі учні, як раніше», адже якщо одні й ті ж самі школярі поводять себе по-різному на уроках окремих педагогів, то це свідчить насамперед про їхнє ставлення до кожного окремого вчителя. Коли учні вперше потрапляють на урок, у класі зазвичай майже тихо. Вони придивляються до особистості вчителя – як він себе ставить, як і що говорить, які висуває вимоги та інше.
Потім школярі поступово перевіряють знання та терпець педагога, а саме, як він реагує на різні витівки: чи звертає увагу, чи підвищує голос, чи дотримується сам же запропонованих правил та інше. І якщо вчитель є вимогливим до учнів, але не до себе, практикує подвійні стандарти, поводить себе зверхньо, принижує учнів, то взаємини не складуться. І винні у цьому будуть зовсім не учні.