Кожного дня нам доводиться спілкуватися з великою кількістю людей, але з одними комунікація налагоджується одразу, а з іншими виникають труднощі. Робота з дітьми – не виключення.
Щоб розмови з учнями мали бажаний результат, необхідно дотримуватись певних правил взаємодії:
1. Оберіть доречний для розмови час. Вдалий варіант – коли дитина не зайнята улюбленою справою та знаходиться у стані спокою. Тим паче не починайте виховну розмову під час істеричної поведінки, в момент конфліктної ситуації, або під час сплеску агресії. Не обговорюйте ситуацію публічно, краще – віч-на-віч. У шкільному конфлікті завжди винні двоє, саме тому розмова має проводитись окремо з кожною дитиною. Це допоможе об'єктивно зрозуміти ситуацію.
2. Починайте розмову приємним тоном голосу, навіть якщо учень вчинив щось погане та неприпустиме. Навчіться себе стримувати та не панікувати.
Неприпустимо, коли вчитель або дорослий, дізнавшись про певну ситуацію, емоційно, поспіхом, не добираючи доречних реплік, починає звинувачувати дитину. По-перше, ваші фрази одразу сприйматимуться вороже, по-друге, осмислення інформації буде максимально низьким.
Правильно насамперед спокійно і всебічно осмислити масштаб ситуації. Можливо, через 10 хвилин вона вже здаватиметься занадто критичною.
3. Підкресліть позитивні якості, вчинки, ситуації, які трапилися у минулому. Знайдіть те, за що можна похвалити дитину, – це допоможе налаштувати її на комунікацію та створить довірливу атмосферу спілкування.