Як мало потрібно Людині:
Щоб хтось її вдома чекав,
Щоб бути потрібній дитині,
Щоб милий за руку тримав.
Як мало потрібно для щастя:
Щоб тихо Він зранку сказав:
- Яка ти спросоння прекрасна!
І ніжно вуста цілував.
Людині багато не треба...
Знайти б лише стежку свою,
Торкатися мріями неба.
І кава... Я каву люблю.
Дрібниці важливі для щастя:
Щоб Тато зі школи забрав,
Щоб болю поменше й нещастя,
Щоб війни всі Бог зупиняв.
Ще Маму здорову, щасливу!
І щоб якнайдовше жила!
І друзів, що також важливо,
І два неймовірних крила.
Щоб Він подзвонив серед ночі.
- Не спиться, мала? - запитав,
- Без тебе я жити не хочу! -
І квіти... Щоб їх дарував.
Для щастя це все нам потрібно:
Щоб сміх душу наскрізь пройняв,
Були щоб здоровими рідні.
І вдома... Хтось вдома чекав...
Оля Будчук
