Як мало потрібно для щастя...Всього лише кава смачна...непоспіхом все робити, і щоб не вставати зрання...і можна в цій тиші глухій час зупинити на мить... душа , вона має спочити від усіляких там бід... не треба поганих думок... лиш в спокої душу зігріти...
Ми з вами всі гості у світі, тому треба вчитись любити... тому треба вчитись прощати, молитись, і з вірою жити... не втримати світ нам на плечах... потрібно і перепочити ... як мало потрібно для щастя... щоб сонце сьогодні зійшло... побачити новий світанок... і день розпочати з добра... і бути щасливим від того, що серце у грудях тріпоче... кохати життя за дива й життю посміхатись зрання... і вірити серцем і знати - закінчиться скоро війна...
