…Як хочеться вам просто відпочити…
Із себе зняти бронік, автомат...
Весни відчути запах у повітрі -
Не крові... І не диму від гармат...
Води джерельної, як сил нових, ковтнути,
З душі всю біль, на мить, хоч відпустить.
На небо глянути… Там стільки незабутніх,..
Що стали близькими, хоча й були чужі...
Як хочеться вам просто зняти берці...
Босо‘ніж по землі вільній пройтись...
Ключем своїм відкрить нечутно двері
І в рідний дім, де ждуть, скоріш зайти...
В обійми впасти… Міцно пригорнути
Дітей, коханих… Серцю дорогих...
І радість неприховану відчути
Від здійснення бажань... таких простих…
Як хочеться вам просто помовчати..
Почути лепет і дитячий сміх…
Й забути все... І знову пригадати...
Що все здолали, лиш заради них...
Лариса Юсковець.
