Як хочеться в дитинство повернутись,
Хоча б на мить, хоча би уві сні.
Як хочеться до мами доторкнутись,
Та в очі її глянути ясні.
Як хочеться забути про турботи,
Пробігтись босій по густій траві.
Не мати важливішої роботи,
Ніж крапельки ловити дощові.
Радіти сонцю, райдузі у небі,
Метелику з барвистими крильми.
Малині спілій в татусевій жмені,
О, як прекрасно бути ще дітьми!
Як хочеться в дитинство повернутись,
Зібрати в серці дійсно найцінніше.
Так легко і невинно посміхнутись,
Й себе відчути просто щасливішим.
Наталія Кішовар (Черній)
Поезія із збірки «Пригорнуся до щастя
