Як я пишу
Вмикаю комп і купа текстів досі
чекають знов повернення мого,
тут літо вже вплелося у волосся,
тут серце в осінь тугою звело.
Вірші мої, неначе птахи в вирій,
не завжди поспішають відлітать,
буває їх непросто народити
і людям навіть рідним показать.
Я так люблю писати про прекрасне,
плекати цю красу в своїх віршах,
тонко всі деталі помічати
і римою слова всі шліфувать.
У словниках вишукувати перли
і радо викладати їх в разки,
із рими знов нанизувать намисто
і нових слів запаси зберегти.
Осінь теж у віршах владарює,
метафори, епітети шука,
ритми рядків на вибір пропонує,
вкладаючи акценти у слова.
Вона - та пані, що малює завжди
і фарби їй надовго вистача,
пензлики намочить у Дніпрові
і жовтим обмальовує мій сад.
А я пишу, творю, римую
і, навіть незважаючи на дощ,
в поезії ще трошки почаклую,
словами закарбовуючи суть.
09.11.2023
Автор: Юлія Дорошенко
