Як добре все в житті, то ти - герой -
Ні Бога в серці, ні молитв не треба.
А тільки ''притиснУло'' й зразу: ''Ой!
За що?! Чому мене карає небо?"
Коли ''висить на волоску'' життя,
Тоді його по-справжньому цінуєш!
До Бога йдеш із щирим каяттям,
Хапаєшся за все й себе рятуєш!
Не тільки в час біди а чи тривог,
А треба Бога у душі завжди нам мати!
Щодня з Ним вести щирий діалог,
З молитв закінчувати день й розпочинати!
Відразу зміниться тоді твоє життя,
Твоя дорога стане менш хиткою.
І в час біди знайдеться укриття,
Та й доля тобі буде не гіркою.
© Людмила Степанишена
