Як добре все, то й я, така як треба,
І роблю вірно все, і страви всі смачні!
А як найде на тебе чорна хмара з неба,
То з вуст твоїх летять слова страшні!
Ну як так можна? Що це за кохання?
Сьогодні - любиш, завтра - вороги.
Й це все залежить від ''погоди'' зрання -
А чи з тієї, що потрібно, встав ноги?
Мені здається, якщо дійсно хтось кохає,
То настрій тут не може грати роль!
Чого тобі щораз ''годити'' маю?
Ти що - володар світу чи король?
Як добре все, то я - найкраща в світі -
Кохана жінка, добра, чарівна!
А тільки не по-твоєму щось і тієї ж миті
Від тебе ''відгрібаю'' знов сповна...
© Людмила Степанишена
