Добре серце
Біля нашої школи живуть два їжачки: їжачок-тато і їжачиха-мама. Їм дуже тут подобалось.
Вони вже звикли до шкільного дзвоника, і до галасливих дітлахів. Ось знову прийшла весна і їжачки прокинулись від зимового сну. Радіючи сонечку, вони ішли знайомою стежкою.
Але, що це? Навіть не помітивши коли і як, їжачки упали в глибоку яму. Вони намагалися вилізти з неї, але марно. Вони дуже засумували.
Та ось один допитливий хлопчик зазирнувши у яму, побачив наших їжачків. Він хотів їм допомогти, але яма була надто глибока. Великий смуток охопив його.
Та враз його лице проясніло і він побіг до класу. Про свою знахідку хлопчик розповів вчительці.
А вона, маючи добре і любляче серце, вирішила допомогти звіряткам.
Їжачків витягли з ями і пустили на волю, а яму закрили.
Як добре мати добре серце.