Я знов іду у наш квітучий сад,
Де розцвіли весняно білі вишні.
Недавно цілував їх снігопад.
Цвітінням поблагословив Всевишній.
Торкаюся щокою до краси.
Вітрець легенько шелестить у цвіті.
Не чутно ще весняної грози.
Сади теплом і сонечком зігріті.
Бджілки несуть у стільники нектар,
Такий солодкий, свіжий, ароматний...
А я завмерла у полоні чар,
Які дарує квітень елегантний.
Трава гойдає білі пелюстки,
Які зронили вишні на світанні.
У вітті пісню розлили пташки.
Лиш дуб стоїть замріяний в мовчанні.
Джмелі гудуть, сідають на квітки,
Що розпустили вишні білопінно.
В цей сад приходжу довгі вже роки
І ще прийду не раз я неодмінно.
Оксана Козак
13.04.2023
Світлина автора
