Я знаю, люди, знаю, як болить,
Коли від болю потемніло небо,
Коли у грудях серденько щемить,
Слова підтримки в ці моменти треба.
Я знаю, люди, як болить душа.
Й тілесний біль також мені знайомий,
Я інколи опишу у віршах,
А інколи знеможуся від втоми.
Я знаю, люди, сильно не судіть.
Кому не зрозуміти мою душу,
То прошу вас, повз мене ви пройдіть,
І я ваш простір більше не порушу.
Я знаю, люди, також багатьох,
Хто теж стомився і немає сили,
Але цю силу нам дарує Бог,
Щоб ми в його ім'я завжди служили.
Я знаю, люди, хто близький мені,
Хто біль мій й мою душу розуміє,
Хто сяє сонцем-щастя у вікні,
Хто для життя дарує нам надію.
Я знаю, люди, знаю, як болить.
Але стараюсь рук не опускати,
Впіймаю я для щастя слушну мить,
І буду кожен день знов цінувати.
автор: Христина Сидор-Ровецька
