Я візьму кольорові олівці
І розфарбую світ, немов веселку.
Триматиму їх міцно у руці,
І посміхнуся щиро у люстерко.
Я намалюю радісну весну,
Щасливе літо без тривог, печалі.
Щоб всі забули про страшну війну
І не впускали в дім її надалі.
Щоб кожен серцем вірив і любив,
Знайшов своє, тримав його міцніше.
У цьому світі стільки різних див,
Нехай вони трапляються частіше.
Я візьму лиш яскраві олівці,
В них більше світла, волі і натхнення.
Щоб запалити в душах промінці
Добра людського, іскорку прощення.
Бо час біжить невпинно, як ріка,
Його спинити нам на мить не вдасться,
Хай тягнеться до світлого рука,
Щоб кожен встиг пізнати присмак щастя.
А темні барви я вкладу у сни,
Спокійні, мирні, з ноткою ванілі.
Дай Боже, переможної весни,
Щоб у війни не бути на прицілі.
Наталія Кішовар (Черній)
