Я собі тебе намалював.
Тішуся, що втілити вдалося.
Серед літа трав і стоколосся
Я собі тебе намалював.
Оберу із фарб найяскравіші.
Все життя хай буде полотном.
Аби тільки дуже добре двом.
І аби вуста зі смаком вишні.
Я б їх смакував, немов нектар.
Ти ним розливалася по тілу…
Все здійснили, що самі хотіли.
В холод тепло, а в теплО – у жар.
Подарую я тобі картину.
Пригорну до себе уночі.
Серце шаленіє й не мовчить.
Твої пасма ледь лоскочуть спину.
Я собі тебе намалював.
Тішуся, що втілити вдалося.
Серед літа трав і стоколосся
Я собі тебе намалював.
(с) Кучерявий
