Я сховаюсь під твою опіку,
А смуток душі і печаль
ЗалИшу вітрам злим на втіху.
Нехай віднесуть їх у даль.
Нехай їх розвіють над морем,
РозІб'ють об скелі круті.
Нехай мої сльози із горем
Скуштують - вони вже не ті.
Із присмаком крові та лиха,
З терпким ароматом страхів.
І ллються вони вже не стиха,
А з криком навколо жахів.
Ми діти лихої години,
Тривожних ночей і війни.
З міцного коріння калини
Сік тягнуть гіркі бур'яни.
І тільки під захистом віри
Під опікунством добра
У душі дітей, де все сіре,
Повернеться частка тепла.
Підніметься з часом калина,
Приглушиться смак полину.
А ось чи забуде дитина
Жахи і прокляту війну?
25.01.2023.
******Наталія Афанасова*******
