Я обличчя свого не соромлюсь.
Зморшки - навіть це мені пасує.
Я з собою старшою знайомлюсь,
І спілкуюсь з тими, хто цінує.
Вже й дурних трагедій уникаю -
Дуже шкода час свій витрачати.
Непомітно ті з життя зникають,
Хто мене взяв звичку ображати.
Я себе таку, як є, приймаю,
Вже і з серця познімала грати.
Щиро і кохаю, і страждаю,
Не боюся всю себе віддати.
28.03.2023
Оля Будчук
