Я не зійшла до тебе з полотна
Картин Далі, да Вінчі, Рафаеля...
Я просто жінка, грішна і земна -
Часом сумбурна й дика мов пустеля...
А часом свіжа, сповнена снаги,
Немов оаза, буйна і квітуча!
То, наче Ніл, ламаю береги,
То, мов ручай, стрімкі долаю кручі.
Я не прийшла богинею зі снів,
Твоїм думкам не дарувала крила,
І поміж щастя виливала гнів,
Тривожилась, раділа і любила.
І ти не раз, траплялося, надпив
Ту чашу смутку сам-один без мене,
І я для тебе не творила див,
Не відкривала вічність незбагненну...
І не завжди п'янила без вина,
Чи поцілунком спопеляла губи...
Я ж просто жінка, грішна і земна,
Спасибі, що мене такою любиш!
(с) Наталя Данилюк
Світлина з Інтернету
