Я люблю маленький безлад -
Значить, тут ще хтось живе.
Трішки пилу десь на меблях.
Покривало не нове.
На стільці дрімає кішка -
Їй господаря чекать.
Біля ліжка - свіжа книжка,
Що аж проситься читать.
Трохи іграшок дитячих.
Безліч фото на стіні.
І отой кумедний м'ячик,
Подарований мені
Чи на свято, чи без свята.
Та різниця вже яка?
Та чомусь його сховати
Не підніметься рука.
Трохи баночок цікавих.
І старий - старий альбом.
Аромат смачної кави.
Капці, сховані котом.
На полицях - всі дрібниці -
От такий собі музей.
На чашках - чужі столиці
Чи, можливо, Колізей.
Не була - була...Та, врешті,
Не об'їдеш цілий світ.
І не тиснуть вдома мешти.
І смачніший тут обід.
На шпалерах слід від ручки -
Доня вчилася писать.
У кутку "потрібні штучки",
Що не можна викидать.
Холодильник у магнітах -
Спробуй зняти, щоб відмить.
Аркуш з планами на літо
Поряд з ними теж висить.
Десь на шафі ще наліпка -
Не відшкрябала) Бува)
Під диваном книжка "Ріпка" -
То бабай іще сховав)
Я люблю маленький безлад -
Значить, тут іще живуть.
А без нас вмирають й меблі.
І, напевно, в цьому суть...
Оксана Бохонко
