Я хочу літа ... Квітів повно хочу!
Полів пшеничних, житніх колосків!
Щоб раннім ранком, теплою росою
Пройтись по стежці в сад, який розцвів.
Щоби босоніж бігти по садочку
І милуватись небом голубим.
Щоби зірвати у саду ромашку
І аромат вдихнути запашний.
А ще б і чаєм із ромашки ласувати.
Духмяним, вітамінним! Смакота!
До чаю б можна ягід назбирати
І з легкістю літати у думках!
Думках приємних, радісних, щасливих...
У небо глянути й поринути у сни.
У сни, де дні і ночі наші мирні,
У сни, в яких нема ні крапельки біди...
Яке ж то літо щедре на надію!
Які ж ті квіти щедрі на красу!
А наше серце так чекає мрію,
Щоби добро здолало горе та війну.
