Я часто бачу навколо себе, як люди знецінюють те, що їм дали. Неважливо що- увага, річ, гроші, ставлення, вчинок. Насправді ми ніколи не знаємо, яких сил коштувало людям дати іншому хоч щось. Іноді це останні ресурси. Ми ніколи не знаємо, як купувався і вибирався для нас не той подарунок.
Як важко деяким людям обійняти одне одного чи сказати добрі слова. Вірте в щирість і дякуйте щиро, як за величезну коштовність. Ми ніколи не знаємо, що там за лаштунками. Як плачуть люди, чиї зусилля не були оцінено. Як соромно їм, що не вгадали і не догодили. Нам ніхто нічого не винен, і, тому, кожен добрий крок у наш бік-то величезне багатство. 
