Взяття твердині Унут
бл. 2950 р. до н.е.
|
Ден |
Бл. 2950 р. до н.е. фараоном Раннього царства Давнього Єгипту став Ден (Уді-му). Точне значення «хорова» імені цього царя неможливо встановити, але його можна читати, як д(у)н (Ден, ДеУен або Удіму). Відомо, що Ден, а не об’єднувач Єгипту Менес або попередники Дена – Джер і Джет – вперше носив подвійну корону, що складалася з білої верхньоєгипетської, вставленої у червону нижньоєгипетську, і титул «Цар Верхнього і Нижнього Єгипту». Історичні джерела згадують також про битви, які велися за правління згаданого фараона проти кочівників на Синайському півострові, що свідчить про подальшу експансію Єгипту у цьому напрямку. Із знайдених в Абідосі двох табличок зі слонової кістки, які помічені іменем Дена, можна побачити, що при ньому єгиптяни почали просуватися на Синайський півострів (єгип. Мафкет). На одній із таблиць Ден зображений переможцем, що вбиває туземця, який стоїть на колінах. Поряд з цією сценою розміщений ієрогліфічний напис, який запевняє про те, що це «перший випадок перемоги східних жителів». Цілком можливо, що тут маються на увазі жителі пустельного Синайського півострова. На другій таблиці розміщений напис: «Зруйнував твердиню Ан… Прийшов володар, цар Верхнього і Нижнього Єгипту Семпті, який підкорив тридцять областей». Одна із захоплених царем твердинь названа тут wn-t (Унут). Цю назву відомий єгиптолог Гріффіз хвацько співставив із назвою однієї з фортеці на Синайському півострові wnwt (Унут), яка згадується у донесенні вельможі Уни часів VI династії. Так, чи інакше, Унут є серед числа перших згаданих в історичних джерелах фортець, що була підкорена єгипетськими фараонами. Безумовно, для здійснення усіх цих завоювань фараон повинен був мати у своєму розпорядженні достатньо велику на той час армію. Очевидно, стремління до захоплення багатих мідних родовищ було однією з найважливіших причин ведення цих війн за оволодіння Синайським півостровом, які систематично продовжувалися й за наступних єгипетських фараонів. У третій строці Палермського каменя згадується про царя, ім’я якого не збереглося, але цей цар, без сумніву, ототожнюється з Деном. Три річні назви, із 14 вцілілих, згадують стави і протоки, що свідчить про розширення іригаційної системи під час його правління. Якщо безіменний цар Палермського каменю і Ден одна і та ж особа, то його правління тривало не менше ніж 30 років, що показує простий розрахунок по клітинках, на які розділений Палермський камінь. До того ж із написів того часу відомо, що Ден відзначав «свято тридцятиліття свого правління» (хеб-сед). Зображення золотих статуй на печатці Дена свідчить про те, що в ту епоху єгиптяни стали отримувати доволі велику кількість золота, очевидно, із Нубії. Можна зробити висновок про те, що усі ці війни, які вів Ден і метою яких було захоплення рабів, здобичі і джерел необхідної сировини, звичайно, мали величезне значення для розвитку єгипетської економіки. Тривалість правління, розмаїття новинок, насиченість подіями правління Дена, дають можливість скласти певне уявлення про цього фараона можна. В цьому випадку можна говорити, що він був одним з наймогутніших фараонів І династії.
Використана література: Гоман Р. В. Битви. Том 1 (з найдавніших часів – VІ ст. до н. е.). – Рукопис. – 470 с. – С. 17.
