Опубліковано 16 травня 2020 о 06:49
3 0

Взяття міста Шем-Ра (2771 р. до н.е.)

Взяття міста Шем-Ра

2771 р. до н.е.

Нінечер

Завойовницька політика фараонів першої династії, ставши вже традиційною в наступні десятиліття, продовжувалася також фараонами ІІ династії. В 2785 р. до н.е. на єгипетський трон зійшов третій фараон ІІ династії Нінечер або Нетеріму (датування за Ю. фон Беккератом). Від Нінечер збереглася велика кількість кам'яних посудин і глиняних печаток. Палермський камінь в 4-му рядку містить хронологію подій 14 років його правління (з 7-го по 21-й роки). Так, під 14-им роком правління Нінечера (2771р. до н.е.) говориться про перше святкування «Хор-себа-пет» (Зірка Хора на небі) і зруйнування двох ворожих міст – «Шем-Ра» («Прибуття Сонця») і «Ха» («Дім Півночі»). Очевидно, йдеться про міста, розташовані у Дельті. З цієї короткої замітки незрозуміло яким саме чином було узяті дані міста. Незважаючи на те, що про правління Нінечера найбільше відомо з усіх фараонів ІІ династії, але більше про жодні військові походи фараона ніде нічого не згадується. Каїрський фрагмент Палермського каменю дає опис 36-44 років правління фараона. Поверхня кам'яної плити пошкоджена, тому, більшість подій нерозбірлива, за винятком «народження» (створення) статуї Анубіса і «Появи царя Нижнього і Верхнього Єгипту». Давньогрецький історик Манефон називає Нінечера Бінофрісом і розповідає, що під час панування цього правителя «жінки здобули право отримувати царські титули», маючи на увазі, що жінкам дозволили правити як фараонові. Єгиптологи, такі як У. Б. Емері припускають, що ця згадка була даниною пам'яті царицям Мерітнейт і Нейтхотеп з ранньої І династії, що, як вважають, управляли єгипетським престолом впродовж декількох років, тому що їхні сини були надто молоді, щоб правити самостійно. Єгиптологи, такі як В. Хелк, Н. Грімел і Ф. Тірадрітті вважають, що Нінечер вирішив провести реформу надмірно складного на той момент державного апарату і розділити Єгипет на дві частини, щоб залишити його двом своїм синам (чи, принаймні, двом наступникам), які краще управлятимуть двома окремими царствами. Поте інші єгиптологи (скажімо Б. Белл) вважають, що економічна катастрофа, така як голод або тривала посуха, в цей час зачіпила Єгипет. Тому, щоб розв'язати продовольчу проблему єгипетського населення, Нінечер розділив країну на дві частини, і його наступники почали управляти двома незалежними державами, поки голод не закінчився. Б. Белл вказує на написи Палермського каменя, в якому на її думку, звіти щорічного рівня води в Нілі показують украй низькі показники того часу. Теорія Белла спростована єгиптологами, такими як С. Зайдлмайер, який показав, що щорічні повені Нілу були на своєму звичному рівні з часів Нінечера і до періоду Давнього Царства. Також точно неясно, чи розділив наступник Нінечера свій трон з іншим правителем або чи було розділено єгипетську державу навпіл після його смерті. Усі відомі списки царів, такі як Саккарський, Турінський і Абідоський, вказують на фараона Уадженеса як безпосереднього наступника Нінечера і як попередника фараона на ім'я Сенед. Після Сенеда списки вже відрізняються один від одного стосовно наступників. Отже, саме за цього фараона Єгипет вже був розділений на дві частини.

Використана література: Гоман Р. В. Битви. Том 1 (з найдавніших часів – VІ ст. до н. е.). – Рукопис. – 470 с. – С. 18.