Вже жовтня акорди останні.
Позаду вогні, маскарад
І з літом тужливе прощання.
На обрії вже листопад.
Ген вітер, розпатланий, босий,
Зриває з берізок вбрання.
Ураз посивіла вже осінь
У зиму бреде навмання.
А сад теплу й ніжну перину
Готує панянці зимі.
І сам без сорочки й свитини
Полине у снах до весни.
Ніна Арендар
