Вже вкотре, Господи, даруєш нам весну,
Пташині співи, ніжність первоцвітів.
І сонце усміхається привітно,
Природу піднімаючи зі сну.
Сповняєш землю розмаїттям див,
Що нам звіщають про любов Твою
Та знаєш,Боже, гине у бою
Той юний цвіт,який іще не жив.
Що швидко згас,зорею відлетів,
Не відкохав і душу не скупав
В красі вечірніх й вранішніх заграв,
В веселках після теплих, літніх злив.
Ти все ще,Господи,даруєш нам любов.
Попри війну, попри відчай і страх,
Легкі хмаринки бачим в небесах,
Щоб зацвісти,збираєм сили знов.
26.03.2023
Галина Бойчун-Іванець
Світлина автора
