Вже весна всюди ходить в віночку.
Відступила зима від стерна.
Теплий дощик співає в садочку —
Все чекало його недарма.
Оживає земля від вологи
І бруньки набираються сил.
Срібні краплі ведуть монологи,
Ніжно бризків розносячи пил.
Вітер віття цілунком гойдає.
Весна пестить красу молоду,
І голубить, й дощем обнімає
Ніжну яблуньку й вишню в саду.
І калину дощем щедро кропить.
Мокнуть ноти на груші старій...
Дощ мелодію швидко підхопить,
В даль понесе злітаючий рій.
А тополя співає веснянку
Про сонце ясне, про квіти й гай,
Про синє небо й весну-панянку,
Що красу принесла в рідний край.
Зеленіє травичка весняна,
Запашна, шовковиста, м'яка...
Весни краса ні з чим незрівняна —
Чарівна... свіжа... чиста така...
Оксана Козак
