Вже снігом білим тішиться земля.
Дарує небо їй пухку перину,
А я думками ще у осінь лину,
Де в позолоті і в красі гілля.
Де у багрянці листя виграє,
Де сонце ніжить променем стежину
І чути пісню тиху журавлину,
Де вітер до тополі заграє.
Де осінь стелить листя по землі,
А мрії павутиною сплелися,
Де дуб і черемшина обнялися
Й де добре так і затишно мені.
Де манять дивовижністю ліси
І поле у тумані за рікою,
Печалі відпливають за водою
І де душа так прагне до краси...
Летить сніжок, мов лебединий пух.
Зима спішить до нас — уже в дорозі,
Свої сліди лишила на порозі,
Несе нам чарівний різдвяний дух.
Оксана Козак
