Вже рік Старий завершує свій хід,-
Останні кроки втомлено ступає.
Улаштувавши, з Груднем місяцем, обхід,-
Нас в спогади невтішні повертає.
Війна на Сході...Ковідна біда...
Десь буревії...Десь потопи...
Нещадно обірвали не одне життя,
Заклавши, в вічність, незворотні тропи.
Осиротіли діти...рідні...матері...
З близькими розпрощалась, не одна, родина.
В цілому, втрати не малі,-
Не наша, з вами, в тім провина.
Що рани не загоєні в серцях,
Біль невгамовний крає душу.
Когось долає сумнів й страх,
Задуматись, сумління, змушують...
Насичений, невтішний був цей рік,-
Було, багато чого, всього.
Та час проходить, й настає той пік,
З якого лік розпочинається ново'го...
Хай рік Старий з собою забере
Усе погане: біль і горе.
А Новий рік, всім, принесе,
Щось надзвичайне та чудове.
Любов і щастя, в кожен дім,
Дні, сповнені теплом, щомиті.
І, щоб не було більше війн
Ніде й ніколи, в цілім Світі.
Нехай збуваються бажання всі, -
Ступайте, у майбутнє, певним кроком.
Живіть в достатку та добрі,
В гармонії з прийдешнім Новим роком.
Вже рік Старий завершує свій хід,-
Останні кроки втомлено ступає.
Хай снігом замете, нещасть всіх, слід,
А мир й добробут процвітають.
