Вже летять додому журавлі.
Лине в небі клин кривобокий.
Поспішають до рідної землі
Де сади і криниці глибокі.
На подвір'я, де груша стара.
Там гніздо восени залишили.
Там у вікна дитя визира
І своїх пташенят тут ростили.
А левади - як рай на землі.
Над ставами веселки грають.
Там стрічають зорю солов'ї,
День новий до землі проводжають.
Потомилися, крила німіють.
Поспішають гніздо відновити.
В синє небо сирени виють...
Розгубились: ,,Куди летіти?"
Не повернуть вони вже назад!
Ні ракети, ні грім не злякають.
Будуть вдома ростити пташат.
Тут свій край ЗСУ захищають.
Світлини з мережі.
24.03.2023р.
