Вчені педагоги виділяють три лінії взаємодії класних і позакласних занять: пізнавальну, ціннісну й діяльнісну.
Пізнавальні взаємозв’язки обумовлені єдністю змісту екологічного освіти. Сутність цих взаємозв’язків складається в розвитку, поглибленні, конкретизації знань, отриманих на уроці, з літературних, електронних джерел, телевізійних передач і інших джерел Значення цих знань визначається тим, що вони розкривають багатоступінчастий характер організації живого; кожний щабель - система, що має свої особливі властивості,, що зводяться не до властивостей складових її елементів. Принцип незвідності властивостей системи до властивостей її елементів має особливе значення при визначенні тих шляхів, які людина вибирає для охорони біологічних систем.
На позакласних заняттях учитель знайомить школярів з 6- х класів зі складом і структурою неприродних і природних систем, потім популяцій спочатку рослин , а потім і тварин.
У процесі участі у проведенні нескладної рольової гри, під час підготовки рефератів, на шкільній конференції за підсумками польових виходів або з теми “Екологічне прогнозування” і іншим темам учні 6-х класів розширюють і поглиблюють знання про видове різноманіття біосфери, про вплив людини на життя рослин, засвоюють поняття “рідкісний вид”, “зникаючий вид”, “охорона рослин”.
У курсах природознавства, а потім і біології знання потрібно тісно зв’язувати із соціальними аспектами екології. При цьому реалізується завдання ціннісної орієнтації школярів. Специфічною особливістю ціннісного підходу є те, що проблеми охорони навколишнього середовища розглядаються у зв’язку й стосовно людини. Широке розуміння цінності природи дає можливість більш повно розглядати в навчальному процесі мети її використання, не тільки господарські, практичні, але й рекреативні, тобто використання природи з метою відпочинку, відновлення фізичних сил, збагачення духовного світу людини.
На уроці вчитель може говорити лише про деякі види факторів. У позакласній роботі є набагато більші можливості для вивчення й оцінки стану популяцій багатьох видів рослин і тварин. На позакласних заняттях школярі набагато ширше знайомляться з конкретними видами, умовами їхнього перебування, мають можливість спостерігати за дикими й культурними рослинами й тваринами. Читання літератури, оповідання очевидців, перегляди відео-, кінофільмів збагачують враження школярів.
Зв’язок позакласної роботи із класними заняттями складається в об’єднанні зусиль по формуванню ціннісних орієнтації учнів, розвитку морально-естетичних почуттів школяра, його прилучення до досвіду прийняття рішень в області природокористування. У класі школярі обговорюють, як правило, ситуації морального вибору, описані в різноманітних джерелах - книгах, журналах, газетах, або ситуації, розказані самими учнями. У позакласній роботі школярі попадають в умови, де доводиться приймати рішення в реальних умовах,- на екскурсії, на польовій практиці, під час туристичних походів і т.д. Такі ситуації виникають постійно, і завдання вчителя полягає в тім, щоб звернути увагу школярів на подію, допомогти оцінити поводження учасників і, якщо можна, виправити допущені помилки або заохотити зусилля, спрямовані на дозвіл конфлікту.
Кожний крок у природі пов’язаний з рішенням не тільки наукових, але й етичних проблем. Як іти по лісі, щоб не ушкодити живому? Як описати рослинність на пробній площадці, щоб не затоптати її? Як спостерігати за життям птахів, звірів, щоб вони не кинули своїх притулків, не погубили своє потомство? Як поводитися, щоб зберегти красу й багатство природи для тих, хто прийде завтра? Відповіді на ці питання перебувають у процесі реальної діяльності по вивченню й охороні природи рідного краю.
Мета виховання широкого екологічного кругозору учнів, формування відповідального відношення не тільки до людей, праці, але й до природи реалізуються за умови взаємозв’язку навчання з різними типами й видами позакласної діяльності, з діяльністю класного колективу.
Різноманітна діяльність учнів реалізується у всіх типах позакласних занять: індивідуальних, групових, масових. Індивідуальні заняття припускають виконання учнями спостережень як окремих видів рослин, тварин, грибів і т.д., так і природних співтовариств, розташованих на околицях школи. Учитель організує спостереження таким чином, щоб учні одержували знання не тільки про будову, поводження, розвиток живих організмів, але й про взаємний вплив людини й живої природи.
В екологічній освіті найціннішими є ті спостереження, які приводять школяра до висновків про значення живих організмів у житті людини, оцінці їхнього стану на обстежуваній території й. породжують бажання своєю працею поліпшити навколишню людину середовище: озеленити вулицю, взяти участь в описі й обліку природних багатств рідного краю й т.п. Для індивідуальних і групових спостережень екологічного характеру вчитель може використовувати завдання, що рекомендуються для польового екологічного практикуму.
Наш власний невеликий досвід показує, що вже семикласники справляються з рефератом по однієї-двох книгах за умови, що його тема пов’язана з життям окремих видів рослин або тварин, з описом охоронюваних територій і т.п. У старших класах учні готовлять реферати, використовуючи більше великі списки літератури по узагальнюючій темі, що зачіпає одну з екологічних проблем. На основі реферату член гуртка робить повідомлення на загальному засіданні гуртка; реферат допомагає учнем у процесі польової роботи на екологічному практикумі або в процесі прокладки екологічної стежки. Нарешті, зміст реферату дозволяє підготувати виступ на загальношкільній конференції й полегшує спілкування в рольовій грі.
У старших класах тематика більше складна, пов’язана з розумінням глобального характеру проблеми продовольства: «Проблема білкової їжі в сучасному світі», «Проблеми й надії меліорації», «Селекція й урожай», «Тваринництво й продовольство».
Із проблем охорони живої природи для вчителя біології найбільш близька проблема збереження генофонду біосфери. Вивчення видового різноманіття біосфери в цілому, території й, особливо, місцевих видів може скласти самостійний напрямок у позакласній роботі
Більше 65% населення нашої країни живе в містах. Природа міста створюється людиною, хоча й включає природні екологічні системи. Знати екологію міста й брати активну участь у проектуванні міських ландшафтів-шляхетне завдання молоді. Успіхи роботи залежить від того, як учитель сполучить діяльність учнів у стінах школи з вивченням природного середовища на околицях школи або міста. Так, органічною складовою частиною гурткової роботи з теми «Екологія міста» може стати прокладення екологічної стежки. Під керівництвом учителя школярі розробляють тематику й зміст екскурсій, у першу чергу тих, які включені в програму, готуються стати екскурсоводами по стежці, для чого пишуть реферати, де узагальнюють матеріал або по темі однієї з екскурсій, або по проблемі, що висвітлюється на багатьох екскурсіях.
Більших зусиль від учителя й учнів вимагає розробка документів, пов’язаних з екологічною стежкою, у першу чергу паспорта тропи. Конференції доцільніше всього проводити на теми, які пов’язані з основним напрямком гурткової роботи: глобальними екологічними проблемами, проблемами екології міста. З активом старших класів доцільно організовувати конференції, на яких учні школи, батьки, шефи, наукові й практичні працівники місцевих організацій беруть участь в обговоренні глобальних і місцевих екологічних проблем. Оформлена виставка робіт учнів по охороні природи, очікування екскурсії й мітингу, присутність батьків і інших старших товаришів створюють святковий настрій. День навколишнього середовища дозволяє підбити підсумок певному етапу екологічної роботи в школі, оцінити успіхи й виявити недоліки, намітити плани на майбутнє, відзначити похвалою й призами учнів й дорослих, передати завдання-накази випускників школи молодшим товаришам.
До масової позакласної роботи з екології відносять рольові ігри. У грі найбільшою мірою школяр 6-ти класник психологічно готується до реальних екологічних ситуацій, учиться розуміти відношення до природи людей, що виконують різні соціальні ролі залежно від професії й посади, опановує прийомами спілкування як з однолітками, так і зі старшими товаришами Досвід показує, що різноманітні види позакласної роботи взаємно доповнюють один одного, збагачуючи процес навчання й виховання школярів.
Позакласна робота в стінах школи - реферування літератури, пошук інформації у мережі Інтернет, гурткові заняття, масові екологічні заходи повинні готовити учнів до плідної роботи з вивчення й охорони реальної природи й узагальнювати знання, придбані як у стінах школи, так і в оточуючому природному середовищі.
