“Зелений” курс передбачає, що у 2050 році Європа має стати вуглецево нейтральною, тобто усі викиди парникових газів, спричинені людською діяльністю, поглинатимуться екосистемами. Дослідження німецького Інституту економічних досліджень (DIW) показує, що цієї мети можна досягти і раніше – у 2040 році. Таке підвищення кліматичної амбітності обійдеться ЄС у додаткових 222 мільярди євро. Проте за наступні 30 років ці заходи дозволять зекономити майже в 50 разів більше. Адже за оцінками дослідників, боротьба з наслідками кліматичної кризи – все потужнішими посухами, повенями, ураганами, торнадо тощо – обійдеться Європі у 10 трильйонів євро.
Попри те, що до 2050 року попит на електроенергію прогнозовано зросте майже вдвічі, споживання енергії знизиться завдяки енергоефективним заходам. Відмова від використання викопного палива (вугілля, нафта, газ) та атомної енергії буде компенсуватися головним чином наземними вітровими та сонячними електростанціями.
Основні результати моделювання показують, що:
Відмова від вугілля повинна відбутися до початку 2030-х років;
Після 2020 року не мають будуватися нові атомні станції. Навіть не враховуючи витрат на виведення з експлуатації атомних блоків, зберігання відпрацьованих відходів, загрози для здоров’я та ризиків нещасних випадків, будівництво нових атомних блоків вже дорожче за альтернативи;
Викопний газ – частина проблеми, а не рішення. Загальні викиди парникових газів від використання газу можуть перевищувати показники від спалювання вугілля. Адже при його виробництві та постачанні трапляються витоки метану – парникового газу, що протягом 20 років має потенціал нагрівати планету у 86 разів сильніше за СО2. Економічно ефективне рішення для досягнення кліматичної нейтральності не передбачає використання викопного газу після 2040 року.
Також, науковці окремо наголошують на необхідності справедливої трансформації регіонів, що залежать від видобутку та використання викопного палива. Підтримка диверсифікації місцевої економіки, широкий діалог з усіма зацікавленими сторонами, обмін досвідом та спільні ініціативи регіонів різних держав мають стати запорукою успішного енергетичного переходу.
Україна, як і Європа, має скорочувати викиди парникових газів для протидії кліматичній кризі. В першу чергу це стосується енергетики – ми маємо відмовитися від викопного палива і повністю перейти на відновлювані джерела енергії (ВДЕ) до 2050 року. Дослідження Інституту економіки та прогнозування показало, що ми можемо досягти 91% ВДЕ до середини століття.
Наслідки ж нашої бездіяльності ми відчуваємо вже зараз. Лише цього року Україна пережила пилові бурі, аномально сильні пожежі, повені та урагани, що руйнують домівки, загрозу врожаям через несприятливі погодні умови. Економічні втрати від всіх цих проявів зміни клімату поки не підраховані, але щороку вони ставатимуть усе більшими.