ВИШИВАНКА - НАШ ОБЕРІГ
Пригорну до грудей сорочку білу…
В ній втілене трипільське вишиття…
Погладжу ниточку від часу потемнілу…
Зігріє серце світле почуття…
Нас, українців, є по всьому світу…
То ж вишиванка наш одвічний код…
Дотримуймось святого Заповіту…
Формуймо націю і вільний свій народ…
Біленька вишиванка –Символ дому…
Рівненька смужечка – то стежка на поріг
Зігріє душу у краю чужому…
Одвічний генетичний оберіг
Прости нам, сорочино, домоткана,
Що раз на рік в нагоді нам стаєш…
При каганці ночами вишивана,
Космічну силу людям віддаєш…
У тобі символи прадавні й обереги,
Без слів молитва – вишивання те
У тобі радощі, кохання і тривоги,
З хрестиком хрестик -вишиття святе…
Коноплі й льон, любисток і барвінок,
В руках невтомних свіже полотно,
У голці нитка…-Магія…-Відтінок…
Сорочку маю…- Вишита давно
Прости, сорочко…-Зізнаюся сміло,
І щось тріпоче в грудях, мов пташа
Хоч раз на рік у вишиванці тіло,
З тобою завжди серце і душа…
