Вишивала мати синові сорочку.
Клала жовту й синю ниточки в рядочку.
Сонцем прошивала, щедро молитвами,
Щоб у дні щасливі згадку мав від мами.
Всю любов і ласку в узори вкладала,
Пісню солов'їну в хрестики вплітала.
Житній колосочок і волошку синю
На здоров'я й щастя рідненькому сину.
Хай одягне в свято красень вишиванку.
Вийде зранку з хати, стане так на ганку...
Тішилася сином, плани будувала.
Про невістку, внуків мріяла- гадала...
Та не знала мати про важку годину.
Лютий ворог прийде до нас в Україну.
Проведе матуся сини до порогу.
У тривожні ночі, у важку дорогу.
Слізьми омивала ночей не доспала.
Синові сорочку-оберіг складала.
Як підеш до бою, одягни на тіло,
Щоб моя молитва від біди хранила.
Хрестика вдягнула і благословляла.
Господа молила, помочі прохала.
Як в тумані все шептала кожную хвилину:
,,Боже, бережи синочка, рідную дитину."
Син вже рік воює. Мати виглядає.
Оберіг й молитва від біди спасає.
Дай же Боже сили ворога здолати.
Прийде Перемога! Стріне сина мати.
Світлини з мережі.
18.05.2023р.
