Вишивала мама серцем сину вишиванку,
Щоб вдягав її синочок в неділеньку зранку
І до церкви йшов молитись Господу Святому,
Щоб з доріг усіх далеких вертався додому.
У вишивку нитки клали, теплі і яскраві,
Руки мами дорогої, ніжні і ласкаві,
Щоб сяяла, наче сонце, вишита сорочка,
Зігрівала душу й серце милого синочка.
Вишивала мама серцем сину вишиванку
І молитву промовляла, співала співанку,
Щоби доленька любов'ю завжди квітувала,
Добро, щастя і потіху в житті дарувала.
Оксана Козак
