Вишивала доня вечором і вранці.
І лежало сонечко на тій вишиванці.
І хмаринки бігали, і зоря світила.
Донечка ще змалечку вишивать любила.
Ниточки шовковії клала на тканину.
Вишивала зболену, рідну Україну.
Її сльози вічнії, її війни з ворогом.
Пахла тая вишивка полум"ям і порохом.
І боями вічними хрестики сквозилися.
І вони до Господа кожен день молилися.
Вишивала донечка подвиги, звитяги,
Поміж злими тучами жовтосині стяги.
На полях обвуглених розквітали квіти
І пташки збиралися аж до хмар летіти.
Поміж битв і подвигів квітла Перемога
І молитва линула до самого Бога.
Г.Потопляк.
