Випробування Бог дає нам недарма -
По іншому не навчимося жити!
Завжди щось треба і чогось нема,
Не вміємо того, що є, цінити!
Страшна війна задіяла весь світ,
Та ще не всі її всерйоз, шкода, сприймають!
А шириться вона, мов динаміт,
Як зупинити - поки що не знають!
Справи, поїздки, бізнес - головне?!
Грошима думаєте, якось, відкупитись?!
То - другорядне все, то наживне!
Скажіть, хіба ви встигли вже нажитись?!
Хіба щось є важливіше дітей,
Хіба здоров'я значення не має?!
Допомагати ЗСУ зараз найкраща із ідей,
Поки страшна війна щодня людей вбиває!
Дивімось, шоб запізно ще було,
Міняймо, люди, цінності життєві!
Дай Боже, щоб до кожного дійшло -
Що всі ці клопоти щоденні - несуттєві!
Видно, ввірвався Богові терпець,
Ну ж треба якось очі нам відкрити!
Достукатися до людських сердець,
І показати ради чого маєм жити!
Звичайно, думка ця - лише моя,
Ви повне право маєте її не поділяти!
Але, мабуть, стомилася земля...
Скільки вже можна воювати і стріляти?!
По головах людей до влади йти,
В гонитві за багатством глузд втрачати?
Зі злом ''дружити''? Господи, прости!
Землі болить, їй хочеться кричати!
Випробування Бог дав недарма,
Як не розкаємось, то далі гірше буде!
Молімось всі й тоді піде ''чума'',
Живіть із Богом! Я вас прошу, люди!
© Людмила Степанишена
