Шановні колеги!
В народі кажуть, що щаслива та людина, що має розум ясний та гострий, - вона осягає істину. А подвійно таланить тому, хто має ще й добру душу, чуле серце, які завжди прихилені до людського болю, добра і шляхетності. І потрійно благословен той, у кого і розум проникливий, і серце людяне, - він теж бачить істину, а дух його співзвучний усім людським радощам і печалям.
Такі думки та почуття огортають нас, коли ми говоримо про вчителя.
Наша з вами професія та наше суспільство ставлять перед нами вимоги, з яких починається і завершується педагогічна майстерність. Перелік дуже великий, різноманітний, а головне – необхідний. І так, починаємо.
Бережіть високе, благородне звання вчителя.
Бережіть власну гідність.
Бережіть довір’я учнів.
Будьте вибагливими у методах виховання.
Будьте вибагливі в методах навчання.
Вдавайтеся до методу відстрочки.
Використовуйте увесь діапазон педагогічної стимуляції.
Виховуйте в учнів високе почуття людини, повагу до праці, любов.
Володійте великим і активним запасом найрізноманітніших засобів впливу на учня: сила волі, витримка, спостережливість, уважність, послідовність, вимогливість, кмітливість, жарт, іронія, дотепність, гумор, усмішка, погляд, десятки поз, десятки відтінків голосу.
Вчіться керувати своїм поглядом, жестами, мімікою.
Вчіться володіти голосом.
Вчіться інтонувати своє мовлення.
Вчіться уміло контактувати з учнями.
Додержуйтеся «середини» у вихованні.
Зауваження робить вміло, доречно, без принизливості ні для гідності учнів, ні для себе.
Змінюйте свою тактику у взаєминах з учнями згідно з їх віком, їх духовним ростом.
Знайдіть час побути з учнем сам на сам.
Майте самовладання.
Майте гнучкий розум.
Не підкреслюйте без особливих потреб своєї зверхності над учнями.
Необхідна розумова дистанція у взаєминах з учнями не повинна стати стіною між
Надавайте перевагу недемонстративним підказуванням, ненав’язливим порадам.
Не приймайте рішень у стані роздратування.
Намагайтеся створити контакт з цілим класом.
Несіть батькам учнів радість.
Не приховуйте ні свого гніву, ні своєї радості.
Не треба нехтувати елементарними вимогами педагогічного такту.
Оберігайте та розвивайте гідність учнів.
Покажіть учням усе краще, що є у вас: здібності, ерудиція, вміння, звички, таланти).
Пам’ятайте, що особистість вчителя виховується особистістю його
наставників.
Поважайте людину в своїх учнях.
Підтримуйте надію в учнів на краще майбутнє, якими б гіркими їхні сьогоднішні не були.
Стежте, щоб покарання не втрачали своєї дієвості.
Спостерігайте, як колеги поводяться з учнями, як і які роблять їм зауваження, як реагують на порушення дисципліни, як стоять, ходять по класу.
Стосунки будуйте на довір’ї та на взаємній повазі.
Уникайте зайвої прямолінійності, повчань, нотацій.
Уникайте різкостей, які спотворюють вираз обличчя і постави.
Уникайте крику, особливо вереску.
Уникайте рішень, у доцільності яких не впевнені.
Уникайте прямолінійних повчань.
Ходіть на уроки до своїх колег.
А головне – любіть дітей!
Шановні колеги! Хвилюватися нам не варто. Ми подолаємо ці перешкоди на своєму шкільному шляху! А щоб наше з вами життя було насичене позитивними емоціями, кольоровими снами та смачною кавою, живіть за принципами Рейки:
прощайте быстро;
целуйтесь медленно;
любите искренне;
смейтесь неудержимо;
никогда не сожалейте о том, что было.
Хай вам щастить!
З повагою Лілія Іванівна