ВИКОРИСТАННЯ УСНОЇ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ НА ІНТЕГРОВАНИХ УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА.
Необхідність формування національного характеру і національних почуттів підростаючого покоління випливає з ідеї суверенності і незалежності України як держави.
Актуальність і значимість проблеми полягають в необхідності використання народознавчого матеріалу на різних уроках, зокрема на уроці природознавства з метою виховання у дітей національної свідомості, любові до природи, до рідного краю.
Якщо освіта індустріального суспільства наголошувала на вивченні речей аналітично, в ізоляції одна від одної, наслідком чого стала вузька надспеціалізація, фрагментарність, частковість, то сучасна культура та освіта прагне до холізму, інтегрованому погляді на проблеми, синтезі фрагментарного знання, міжпредметного мислення, багатопредметних дослідженнях.
Зараз у науці, освіті та мистецтві, інших духовних та матеріальних сферах спостерігається активне нарощування плюральності, рух від «моно» до «полі» (полікультурність, «мозаїчність» світу), що закономірно породжує зустрічний рух до інтеграції у соціокультурному розвитку.
Відродження України неможливе без пробудження національної свідомості українського народу, насамперед дітей та молоді. Тому особливе занепокоєння нині виникає відсутність у дітей усвідомлення себе як частини народу, співвіднесеність своєї діяльності з інтересами нації. Метою статті - є визначення аспектів проблеми реалізації народознавчого принципу навчання в початковій школі.
З найдавніших часів усна народна творчість була своєрідним способом пізнання навколишнього світу, засобом навчання та виховання. Адже вона виникла і розвивалась у процесі трудової діяльності людей, була спрямована на полегшення праці, часто супроводжувала її. В усних народних творах відбилося розуміння явищ природи, пропонувалися фактичні поради щодо поведінки людей, їхньої праці, збереження здоров'я і т.д. У народних прислів'ях і приказках, загадках, піснях, казках, легендах і переказах акумулюється, зосереджується все, варте уваги нащадків. Ці твори, були ніби неписаним підручником для навчання, розвитку розумових здібностей наступного покоління, розширювали його кругозір, формували естетичні смаки. Через усну народну творчість дітям відкривається краса навколишнього світу, душа народу. Особливо актуальний досвід В.О.Сухомлинського, який радить використовувані фольклор як могутню виховну силу, що розкриває перед дитиною народні ідеали і сподівання.
Фольклорні твори і в наші дні відіграють винятково важливу роль у навчанні й вихованні дітей. Зокрема, вони є дуже цінним матеріалом для розумового, морального й естетичного розвитку учнів початкових класів, збагачують і поглиблюють їхні знання, впливають на формування світогляду. Для початкових класів широко використовуються елементи інтегрування навчальних предметів. Інтеграція – це не зміна діяльності і не просте перенесення знань або дій, які засвоїли діти, з одного предмета в інший для ліквідації втомлювальних повторних пояснень уже відомого, або для прискореного процесу навчання, або для закріплення переносу знань, умінь і навичок. Такий процес називається в педагогіці і в методиці, використанням міжпредметних зв’язків в навчанні, але не інтеграція.
Кожна дитина повинна мати можливість проявляти творчість, ініціативу, винахідливість. Ще В.О. Сухомлинський, розкриваючи у своїх працях вічні загальнолюдські цінності стверджував, що основне призначення особистості – творити нове. Прості звичайні уроки, на нашу думку, не дають такої можливості. Особливо помітно це, коли працюєш з дітьми, які мають високий рівень розвитку. Працюючи з такими дітьми, розумієш, що їм потрібне щось нове, незвичайне. Саме таким новим і особливим певні дослідження, прийшли до висновку: найкраще інтегруються навколо однієї теми уроки природознавства, народознавства,стають інтегровані уроки, бо вони спрямовані на творчий пошук, всебічний розвиток особистості кожного школяра. Спершу ми проводили уроки, намагаючись інтегрувати різні предмети. Провівши
образотворчого мистецтва між собою та уроками читання. Під час проведення інтегрованих уроків поєднували різні види діяльності: читання, слухання, інсценізація, малювання. На інтегрованих уроках природознавства,дуже доцільно використовувати народознавчий матеріал. Використання на уроках природознавства народного фольклору активізує пізнавальну діяльність учнів та сталий інтерес до навчання. Різноманітні літературні жанри логічно доповнять уроки з природознавства, а також тематичні заняття у гуртках.
Саме тому важливо, щоб учитель з перших днів навчання дітей у школі використовував фольклорний матеріал у бесідах про природні явища, навколишній рослинний і тваринний світ, працю людей, а також привчав збиратиі записувати зразки місцевої народної творчості.
Як стверджує М. Г. Стельмах, можливо використовувати такі засоби народної дидактики у позакласній роботі: самостійне читання учнями й обговорення фольклорних збірок. Таким чином, усна народна творчість повинна зайняти важливе місце на уроках природознавства в початкових класах. Адже народні загадки, прислів'я та приказки прикмети щодо погоди, веснянки та інші дитячі пісні про природу, анімалістичні казки, легенди, перекази збуджують уяву й думку дитини, сприяють розширенню і збагаченню її знань про природні явища, рослинний і тваринний світ, хліборобську працю, ці твори допомагають збагнути багатства і таємниці рідного краю, виховують любов до нього і бережливе ставлення до його чарівноїкраси. Вони є активними засобами формування повноцінних українських громадян – високоморальних, працьовитих, національно свідомих.
За словами К. Д. Ушинського, «незважаючи на схожість педагогічних форм усіх європейських народів, у кожного з них своя особлива національна система виховання, своя мета і свої особливості для досягнення цієї мети». Він відстоював природне право кожного народу мати національну школу, національну систему виховання.
Звичаї, традиції, обряди В. Сухомлинський вважав надзвичайно важливим засобом формування особистості. Він використовував їх з метою досягнення певних цілей, збагачення і урізноманітнення методики навчально-виховної роботи школи народознавчим змістом. Вчений народну педагогіку розглядав як найвизначніший засіб виховання, навчання і розвитку дітей.
Під час проведення експериментального дослідження, яке здійснювалося на базі ліцею№ 22 м. Чернігова. Накопичили досвід роботи щодо практичної реалізації народознавчого компоненту в системі навчання і виховання молодших школярів. Так, зокрема, було проводено 5-хвилинки з українських народних джерел — це пісня, вірш, жарт, прислів'я, загадки про доброту, працелюбність, доброзичливість. В класі проведено ряд виховних заходів: ранків, бесід, літературно-музичних композицій, уроків-спектаклів, уроків-роздумів і т. д. Зокрема, під час експериментального дослідження було проведено виховний захід на тему: " Свято урожаю", метою якого було вивчення національних традицій пов’язаних зі святом; виховувати повагу до традицій та ідею впровадження їх у життя; розкривати сутність та багатогранність народних свят на Україні; розвивати творчі та комунікативні здібності дітей, прагнення до добрих справ.
Одним із завдань дослідження було експериментально перевірити вплив систематичного використання народознавчого матеріалу на рівень навчальних досягнень учнів із курсу «Природознавства " в 3 класі.
Ми ставили за мету порівняти результати роботи в експериментальному і контрольному класах, які мали відмінності в організації та змісті навчального процесу за рахунок впровадження запропонованої нами методики. Для цього впродовж експериментального дослідження ми проводили спостереження за активністю учнів на уроках, проводили уроки з використанням народознавчого матеріалу, інтегровані уроки з природознавства, індивідуальні опитування учнів на уроках, а також контрольний зріз знань у формі письмового опитування наприкінці навчального семестру.
Результати експериментального дослідження свідчать про те, що результативність засвоєння учнями природничих і суспільствознавчих знань значно покращиться, якщо на уроках „Природознавства" в початковій школі систематично, цілеспрямовано й послідовно використовувати народознавчий матеріал.
Таким чином, систематичне, послідовне і цілеспрямоване використання народознавчого матеріалу на уроках в початковій школі, а зокрема на уроці природознавства , в позакласній роботі сприяє удосконаленню відповідних знань, умінь і навичок молодших школярів, зацікавлює учнів і формує позитивну навчальну мотивацію, допомагає учням зосередити увагу на фактах, подіях і явищах оточуючої дійсності, сприяючи тим самим формуванню правильних уявлень і понять, з яких складаються усвідомлені й міцні знання про навколишній світ. У невимушеній обстановці діти набувають знань, які нагромадив наш народ протягом усього свого розвитку. Разом з тим, встановлено, що систематичне використання народознавчого матеріалу на уроках „Природознавства " сприяє позитивному ставленню учнів до цього навчального предмету та підвинню інтересу школярів до вивчення історії, культури, природи і традицій рідного краю.