Відділ освіти Перемишлянської районної державної адміністрації
Осталовицький ЗЗСО І-ІІІст
Використання рольової гри на уроках
англійської мови
з досвіду роботи
учителя англійської мови
Моргун М.О.
2023р.
ВСТУП
Комунікативний підхід зумовлює цілі, принципи, зміст і методи навчання іноземних мов, а методи навчання, у свою чергу, реалізуються у методичних прийомах. Одним з найбільш ефективних прийомів при роботі з учнями є рольова гра, яка дає змогу висунути на перший план оволодіння учнями мовленнєвою діяльністю (а не мовним матеріалом, як це буває при застосуванні ігор з елементом змагання). Рольова гра допомагає реалізувати основний методичний принцип – комунікативної спрямованості навчання. Вона сприяє підвищенню в учнів мотивації вивчення англійської мови, дозволяє врахувати психолого – вікові особливості учнів, їх інтереси й нахили, сферу їхньої діяльності, моделюючи ситуації реального спілкування.
Рольова гра як методичний прийом навчання іноземних мов одержала широке застосування у практиці. Вона належить до групи активних засобів навчання, допомагає активізувати мовну діяльність школярів, формує у них уміння самостійно висловлювати свої думки, виховує у учнів почуття впевненості у собі, сприяє створенню позитивного психологічного мікроклімату на уроці, залучає до активної мовленнєвої діяльності усіх учнів.
Рольова гра подібна виставі в театрі. Це виконання учнями ролей, заданих певними ситуаціями, які вимагають використання особливої поведінки та відповідної лексики. Гра забезпечує невимушену обстановку, в якій учні є настільки винахідливими і жвавими, наскільки це можливо. Група учнів, яка успішно виконує рольову гру, дуже схожа на групу маленьких дітей, яка грається у лікарів, школу, батьків тощо. Вони підсвідомо творять свою власну реальність. Таким чином, вони експериментують, використовуючи свої знання про реальний світ, і водночас розвивають здатність взаємодіяти з іншими людьми. Ця діяльність є захоплюючою.
Доцільність використання рольової гри на уроках англійської мови
Рольова гра – простий спосіб пізнання людиною навколишньої дійсності, один із найдоступніших шляхів до оволодіння знаннями, уміннями, навичками. Необхідність раціональної побудови, організації і застосування рольових ігор у процесі навчання і виховання школярів засобами іноземної мови вимагає ретельного і детального вивчення цього питання.
Метою даної курсової роботи є розкрити значення рольової гри на уроці англійської мови не тільки як засобу стимулювання процесу навчання, його оптимізації, але й як важливого аспекту психологічного комфорту і зняття розумової перенапруги учнів.
Предмет дослідження – рольова гра як засіб підвищення ефективності навчального процесу на уроках англійської мови у середніх класах.
Об’єкт дослідження – вплив гри на процес навчання і на процес формування знань, навичок, умінь.
Психологами встановлено, що в рольовій грі насамперед розвивається уява, увага і образне мислення дітей. Крім того, розвиток уяви є дуже важливим сам по собі, адже без нього неможлива навіть найпростіша людська діяльність.
Великий вплив здійснює рольова гра на розвиток у дітей здатності взаємодіяти з іншими людьми. Відтворюючи у грі взаємини дорослих, дитина освоює правила і способи спілкування, здобуває досвід взаємопорозуміння, учиться пояснювати свої дії і наміри, координувати їх з іншими дітьми.
Згідно з Артемовим В.А. та Філатовим В.М. рольова гра має 4 основні риси: 1)вільна розвиваюча діяльність, що починається лише за бажанням дитини, заради задоволення від самого процесу діяльності (процедурне задоволення), 2)творчий, значною мірою імпровізований, дуже активний характер цієї діяльності, 3)емоційна піднесеність діяльності, емоційна напруга, 4)наявність прямих чи непрямих правил, що відбивають зміст гри, логічну послідовність її розвитку.
Ідея використання рольової поведінки на уроці одержала підтримку з боку теорії ролей, розробленої соціологами і соціопсихологами. Соціальне середовище, у якому людина живе, виступає стосовно неї як первинна соціалізація,у ній вона поступово засвоює соціальний досвід, зафіксований у мові. Відповідно, при оволодінні іноземною мовою як засобом спілкування необхідно відтворити умови, подібні до умов, що існують при оволодінні рідною мовою. У цьому випадку соціологи говорять про вторинну соціалізацію, що імітує першу. Соціальні ролі в рамках вторинної соціалізації носять неминуче штучний, умовний характер. Міра умовності може бути різною: перевтілення у реальних людей, у літературних персонажів, у героїв казок і т.д. Елемент умовності і перевтілення присутній в усіх різновидах рольової гри.
Результати досліджень доводять, що більшість учнів оцінюють рольові ігри позитивно, вбачаючи в них велику практичну користь; що стосується вчителів, тут думки різко розходяться – частина з них відноситься до рольових ігор різко негативно. На їхню думку, розучування ролей приводить до “примітивізації” мовлення учнів, збільшенню кількості помилок, збільшенню дисциплінарних проблем.
Дійсно, з подібними ускладненнями приходиться зіштовхуватися при проведенні ігор, але недоліки цього прийому з лишком заповнюються його перевагами, оскільки крім того, що рольова гра є одним із найефективніших методів вивчення іноземної мови, вона також допомагає спілкуванню, сприяє одержанню нових знань, правильній оцінці вчинків, розвитку комунікативних навичок людини, її сприйняття, пам’яті, мислення, уяви, емоцій, таких рис як спостережливість, дисциплінованість та уважність, а також рольові ігри мають велику методичну цінність, вони цікаві як учням так і вчителю.
Інші ж вважають, що оволодіння формами усного іншомовного спілкування можливо тільки в рольових іграх, але успішність гри залежить від рівня і старанності її підготовки, правильності організації, регулярності застосування даного прийому навчання і від майстерності вчителя.
Вимоги до рольової гри
Рольова гра має бути адекватною меті навчання діалогічного мовлення на кожному етапі навчання.
Вона повинна відповідати психолого - віковим особливостям учнів та їхнім інтересам. Характерною рисою учнів середнього етапу навчання є прагнення виглядати дорослими і поводитися як дорослі. Основним видом діяльності підлітків є спілкування з однолітками та дорослими. Отже, прагнення до спілкування є природним для них. Його можна задовольнити у процесі рольової гри.
Гра повинна стимулювати мотивацію навчання, викликати у школярів інтерес і бажання гарно виконати завдання, тому її варто проводити на основі ситуації, адекватної реальній ситуації спілкування
Рольову гру потрібно добре підготувати і чітко організувати з погляду як змісту, так і форми.
Вона неодмінно проводиться в доброзичливій, творчій атмосфері, викликає в школярів почуття задоволення, радості.
Гра організовується таким чином, щоб учні могли активно спілкуватися, використовуючи мовний матеріал, що відпрацьовується, з максимальною ефективністю.
Рольові ігри повинні також відбивати особистий досвід учнів, сприяти розширенню контексту їхньої діяльності. Слід домагатися, щоб ролі і ситуації ігор якомога повніше співвідносилися з компонентами особистісної підструктури учнів: їхнім досвідом, почуттями, світоглядом тощо.
Учитель неодмінно повинен вірити у ефективність рольової гри. Роль вчителя у процесі підготовки і проведення гри постійно змінюється. Якщо на початковій стадії роботи вчитель активно контролює діяльність учнів, то поступово він стає лише спостерігачем.
Структура рольової гри
Компонентами рольової гри є : 1) ролі, 2) навчально – мовленнєва ситуація і 3) рольові дії.
1. Ролі, які учні програють на уроці, можуть бути соціальними та міжособистими. Перші обумовлюються місцем індивіда в системі об’єктивних соціальних відносин (професійних, соціально-демографічних), другі – місцем індивіда в системі міжособистих взаємин (лідер, товариш, суперник та ін.).
Добирати ролі для навчання діалогічного мовлення слід таким чином, щоб формувати в учнів активну життєву позицію, кращі людські якості ; почуття колективізму, взаємодопомоги, милосердя, співчуття тощо.
2. Навчально-мовленнєва ситуація (НМС) є засобом організації рольової гри. З розвитком діалогічного мовлення учнів ступінь розгорнутості кожного з компонентів НМС – 1) суб’єкта, 2) об’єкта (предмета розмови), 3) відношення суб’єкта до предмета розмови), 4) умов мовленнєвого акту – може зменшуватись. Як показали спостереження, характер НМС змінюється поступово, відповідно до набутих учнями діалогічних умінь. НМС можуть подаватися на т р ь о х р і в н я х, коли 1) розкриваються всі чотири згадані вище компоненти (найповніша НМС); 2) пропонуються реальні обставини та стосунки між комунікантами (через розподіл ролей), при цьому мовленнєвий стимул (комунікативне завдання) менш повний; 3) реальні обставини і мовленнєвий стимул подаються у найзагальнішому вигляді, а стосунки між партнерами учні встановлюють самі (самостійний вибір ролей). Наведемо приклади вправ для різних рівнів МНС :
І р і в е н ь. You are Tom Sawyer. You wish to travel to a desert island on the river Mississippi. Tell your friend about it.
You are Huck Finn. You want to travel with your friend but you are short of money. Find a way out.
II p i в е н ь. You are Huck Finn. You want to start on a journey to look for the treasure. Tell Tom about it.
You are Tom Sawyer. You like your friend’s idea but Aunt Polly won’t let you go.
III р і в е н ь You’d like to go to a desert island.
Agree upon the way of getting there.
Відповідно до зазначених рівнів розгорнутості НМС змінюється і ступінь самостійності учнів у рольовій грі. У першому випадку рольова гра буде керованою, у другому – спрямованою, а в третьому – вільною.
Навчально-мовленнєві ситуації здебільшого подаються за допомогою вербального опису, який може бути усним або письмовим (на картках). Картки дають змогу подати інформацію по секрету від партнера або класу, що сприяє непідготовленому діалогічному спілкуванню на уроці.
Отже, навчально-мовленнєва ситуація спонукає учнів до спілкування, керує їхньою мовленнєвою поведінкою, ,,запускає’’ механізм рольової гри.
3. Рольові дії, що їх виконують учні, програючи певні ролі, є третім компонентом рольової гри. Як різновид ігрових дій, рольові дії органічно пов’язані з роллю – головним компонентом рольової гри – і складають разом з нею нерозривну основу, суть гри. Вони включають вербальні та невербальні дії, використання бутафорії тощо.
Функції рольової гри
Рольова гра – явище поліфункціональне. У навчальному процесі з іноземної мови вона може виконувати такі функції: навчальну, мотиваційно-збуджувальну, орієнтуючу, компенсаторну, виховну. Рольова гра виконує навчальну функцію, оскільки вона виступає як особлива вправа, метою якої є оволодіння навичками і вміннями діалогічного мовлення в умовах міжособистісного спілкування. Рольова гра реалізує мотиваційно-збуджувальну функцію, тому що вона приводить у дію механізми мотивацію. Як модель міжособистісного спілкування, вона викликає потребу у ньому, стимулюючи інтерес учнів до участі в іншомовному спілкуванні. Орієнтуюча функція рольової гри виявляється в тому, що вона орієнтує учнів на планування власної мовленнєвої поведінки і передбачення поведінки співрозмовника, розвиває вміння оцінювати вчинки. Компенсаторна функція означає, що рольова гра дає змогу розв'язати протиріччя, що виникають між потребою учня виконати мовленнєву дію і неможливістю здійснити операції, що їх вимагає дія. Завдяки розширенню контексту діяльності учнів враховується їх прагнення виглядати дорослими, задовольняються не здійснені раніше бажання. Виховна функція реалізується завдяки тому, що через рольову гру забезпечується всебічний вплив на учнів. Рольова гра сприяє формуванню позитивних якостей особистості, активної життєвої позиції учня у колективі та суспільстві.
Орієнтуючись на завдання навчання діалогічного мовлення, основною функцією рольової гри слід вважати навчальну, яка визначає всі інші функції.
Успішність навчання діалогічного мовлення з використанням рольової гри залежить від того, наскільки повно актуалізуються всі зазначенні функції в навчальному процесі.
Етапи рольової гри
Підготовка до рольової гри
Вчитель найчастіше проводить рольову гру на завершальному етапі роботи над темою при закріпленні мовних навичок і вмінь. Однак, підготовка до гри здійснюється завчасно, із самого початку вивчення теми. У ході роботи по підготовці до рольової гри програються мікроситуації, невеликі сценки, розігруються діалоги. Дуже часто підготовка починається з вступної бесіди.
Продумуючи рольову гру, вчитель повинен враховувати наступні її ознаки: 1) ситуація повинна бути найбільш наближеною до життя. У ситуації необхідно дати зведення про соціальні взаємини партнерів, наприклад, офіційні, неофіційні. 2) Ролі, обрані учнями, повинні найбільшою мірою підходити до даної ситуації. Опис ролі дається у рольовій картці, при цьому інформація може бути представлена детально: зведення про людину (добрий, чесний, ледачий і т.д.), про її життєвий досвід, про звички, захоплення і т.д. Однак інформація не повинна викладатися занадто докладно, тому що в цьому випадку учасник гри позбавляється можливості виявити свою творчість. Опис може бути коротким, щоб учень міг додумати образ персонажа, роль якого він буде виконувати. Учням потрібно дати час, щоб вони ввійшли в роль.
3)Учасники рольової гри повинні враховувати наявність різних рольових цілей (якщо касир продає квиток покупцю, то покупець не тільки купує квиток, але й запитує необхідну інформацію, а також відраховує гроші, довідується про багаж і т.д.). 4) Учасники рольової гри не повинні діяти індивідуально, а тільки колективно, репліки одного повинні викликати відповідну реакцію іншого. 5) Наявність загальної мети у всього колективу. 6) Учасники гри приходять до власного рішення, підказаного ситуацією і думками самого учня. 7) Наявність системи групового і індивідуального оцінювання діяльності учасників гри. Кожен учасник гри, в залежності від виконання заданої ролі, оцінюється або експертом з числа самих учасників, або вчителем.
8) Учитель повинен намагатися передбачити можливі типові помилки учнів у ході рольової гри і попередити їх, продумавши попередні вправи на використання визначених граматичних структур, лексичних одиниць, що обов’язково будуть використовуватися у рольовій грі.
Учителю, що включив рольову гру в практику своєї роботи, варто віддати перевагу таким видам роботи, як діалоги (драматизація, подання нового матеріалу у формі мікродіалогів), зображення (один учасник за допомогою жестів зображує яке-небудь слово чи дію, а інші повинні угадати і прокоментувати його дії).
Підготовка до гри може тривати від декількох уроків (з моменту роздачі карток з ролями) до декількох тижнів, у залежності від рівня підготовки.
Проведення рольової гри
Проробивши необхідну підготовчу роботу, можна приступати безпосередньо до організації рольової гри. Потрібно чітко сформулювати ситуацію, змалювати функціональну спрямованість кожної ролі.
Наприклад, по закінченні вивчення теми ,,Особисті інтереси. Дозвілля‘‘ проводиться рольова гра ,, Батьківські збори ‘‘. Вік учасників 14-15 років.
Ситуація: Батьки учнів, стурбовані погіршенням поведінки у класі, обговорюють на зборах, як краще організувати дозвілля учнів, щоб зайняти їх корисною і захоплюючою справою.
Ролі: класний керівник, голова батьківського комітету, батьки, керівники гуртків і клубів.
Рівень спілкування: формальний.
Мовні функції всіх ролей: уміння висловлювати й аргументувати свою точку зору; уміння погоджуватися чи чемно висловлювати свою незгоду; уміння ввічливо перервати співрозмовника.
У залежності від успішності оволодіння іноземною мовою ігрове спілкування може носити репродуктивний, напівтворчий і творчий характер.
Репродуктивний спосіб мовленнєвого спілкування використовується учнями з низьким рівнем навченості іноземній мові. Їхня задача полягає в тому, щоб відтворити в ігрових обставинах текст-зразок.
Учням з середнім рівнем навченості пропонується самостійно включити в текст-зразок додаткові елементи, наприклад, змінити послідовність реплік.
Спілкування школярів середніх класів - більш творче, у ньому виявляється ініціатива учасників гри, їхня здатність до самостійності в іншомовній мовленнєвій діяльності.
Регулярна організація рольової гри на уроках іноземної мови дозволяє поступово підвищувати рівень навченості школярів.
У процесі гри учитель іноді може узяти собі якусь роль, але не головну, щоб гра не перетворилася в традиційну форму роботи під його керівництвом.
Звичайно, вчитель бере собі ролі лише на початку, коли школярі ще не освоїли даний вид роботи. Надалі необхідність у цьому відпадає. У процесі гри сильні учні допомагають слабким. Учитель керує процесом спілкування: переходить від групи до групи, допомагаючи учням, що потребують допомоги, вносить необхідні корективи у роботу, помічає помилки щоб після рольової гри чи на наступному уроці приступити до роботи над ними.
У ході гри учителю варто бути дуже тактовним і не засмучуватися, якщо хтось із учнів не приймає активної участі у грі. Якщо гра викликає емоційне перевантаження учнів, вони можуть перейти на рідну мову. До невеликого ,,вторгнення“ рідної мови варто ставитися терпимо, якщо це сприяє просуванню гри.
Ефективність рольової гри як методичного прийому навчання підвищується, якщо учитель правильно визначає тривалість мовленнєвого спілкування учасників. За даними досліджень тривалість оптимальної працездатності у спілкуванні семикласників – до десяти хвилин, а дев’ятикласників – до п’ятнадцяти хвилин. Тому на кожен етап гри вчитель має установити ліміт часу і домагатися, щоб кожен етап йому відповідав. І також учитель завжди повинен продумувати наступні види діяльності для тих груп чи пар, що закінчують гру раніше за інших.
Обговорення рольової гри. Аналіз помилок учнів
Недоцільно проводити аналіз помилок відразу по закінченні гри. Коли гра закінчиться, бажано провести обговорення, з’ясувати, що учні вважають удалим, а що ні.
Помилки є невід’ємною частиною процесу навчання мові і можливість вільно робити помилки на уроці скоріше сприяє навчанню, ніж стимулює його. Помилки поступово зникають у міру того, як учні стають більш компетентними й упевненими в собі. При роботі над помилками дуже важливо змусити учнів самим дати правильний варіант фрази чи слова, у якому були допущені помилки, написати їх на дошці і супроводити корективними вправами, що могли б найкраще сприяти відпрацюванню правильного варіанта самими учнями.
Висновки
Завдання педагога полягає в тому, щоб знайти максимум педагогічних ситуацій, у яких може бути реалізоване прагнення дитини до активної пізнавальної діяльності. Вчитель повинен постійно удосконалювати процес навчання, що дозволяє дітям ефективно і якісно засвоювати програмний матеріал.
Тому так важливо використовувати рольові ігри на уроках.
Рольова гра допомагає спілкуванню, сприяє передачі накопиченого досвіду, одержанню нових знань, правильній оцінці вчинків, розвитку комунікативних навичок людини, її сприйняття, пам’яті, мислення, уяви, емоцій, таких рис, як колективізм, активність, дисциплінованість, спостережливість, уважність.
Та ,безперечно, рольові ігри мають крім переваг й недоліки. Одним із них є примітивізація мовлення учнів, збільшення кількості помилок. Та дані недоліки можна усунути такими шляхами : високим рівнем підготовки до проведення рольової гри, правильною організацією рольової гри, регулярністю застосування даного прийому навчання.
Є кілька особливих причин щодо використання таких ігор:
Досвід, який можна отримати завдяки рольовій грі. За допомогою такої гри у учнів ефективно розвиваються навички мовлення.
Рольові ігри дають учням можливість потрапляти в такі ситуації, в яких від них вимагається використовувати і розвивати ті форми мови, які необхідні для покращення суспільних взаємовідносин, але які так часто не беруться до уваги нашими програмами по вивченню іноземної мови.
Рольові ігри мають велику методичну цінність, оскільки проводити рольові ігри весело і цікаво як учням так і вчителям.
Рольова гра – це одна із складових частин комунікативних прийомів. Вона розвиває здатність учнів вільно володіти мовою, підвищує мотивацію.
Таким чином, рольова гра додає навчальному спілкуванню комунікативну спрямованість, зміцнює мотивацію вивчення іноземної мови і значно підвищує якість оволодіння їм .
Література
Близнюк О.І., Панова Л.С. Ігри у навчанні іноземних мов : Посібник для вчителів. – К. : Освіта, 1997 . – 64с.
Дианова Е.М., Костина Л.Т. Ролевая игра в обучении иностранному языку // Иностранные языки в школе. – 1988. - № 3. – С. 12-16.
Лобанова В.А. Рольова гра на заняттях англійської мови // Рідна школа. 2002-№10 с.51-52
Лющер М.Ф. Сигналы личности. Ролевые игры и их мотивы. – Воронеж: Реал, 1995 – 180с.
Ніколаєва С.Ю. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах. – К.:Ленвіт, 1999. – 320 с.
Ніколаєва С.Ю., Шерстюк О.М сучасні підходи до викладання іноземних мов // Іноземні мови. – 2002. - №1 с. 39-46.
Селевко Г.К. Современные образовательные технологи : Учебное пособие . – М.: Народное образование, 1998. – 231 с.
Перкас С.В. Рольові ігри на уроці англійської мови // Іноземні мови в школі. – 1999 - №4 – с.23-26
Филатов В.М. Методическая типология ролевых игр // Иностранные языки в школе. – 1988. - № 2. – С. 41-47.
7 розумних та швидких способів проводити формувальне оцінювання.
Формувальне оцінювання - це виявлення того, що учні знають, поки вони ще в процесі навчання. Скласти саме таке оцінювання може бути складно. Створення саме правильного оцінювання може здаватися дуже важливим - для вчителів, а не для учнів - тому що ми використовуємо його, щоб з’ясувати, що робити далі. Чи ми готові перейти до наступного етапу? Чи потребують наші учні іншого шляху до понять? Або, що більш імовірно, які учні готові перейти до наступного етапу, а які потребують іншого шляху?
7 ПІДХОДІВ ДО ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ
Вхідні та вихідні записки:
Ті перші хвилини на початку та останні у кінці уроку можуть надати чудових можливостей дізнатися, що діти запам’ятали. Почніть урок з швидкого питання про роботу попереднього дня, поки учні оселяються - ви можете задавати диференційовані питання, написані на паперових смужках або проектовані на дошці, наприклад. Вихідні записки можуть мати багато форм крім старомодного олівця та паперових смужок. Незалежно від того, оцінюєте ви знизу таксономії Блума чи зверху, ви можете використовувати такі інструменти, як Padlet або Poll Everywhere, або вимірювати прогрес до досягнення або збереження основного змісту чи стандартів за допомогою таких інструментів, як Google Classroom’s Question tool, Google Forms with Flubaroo та Edulastic - всі які дозволяють легко бачити, що учні знають. Незалежно від інструменту, ключ до того, щоб утримати учнів у процесі формувального оцінювання, яке відбувається на початку або кінці уроку, - це питання. Попросіть учнів написати протягом однієї хвилини про найбільш значуще із того чому вони навчилися. Ви можете спробувати такі запитання:
Які три речі ви дізнались на уроці, із них які дві вас цікавлять, і яка одна вам не зрозуміла?
Як би ви зробили речі інакше сьогодні, якби мали вибір?
Що мене зацікавило в цій роботі …
Зараз я почуваюся …
Сьогодні було важко через …
Або пропустити слова повністю і дозволити учням малювати або обводити емодзі, щоб представити свою оцінку свого розуміння.
Невеликі квізи (low-stake quizzes) та опитування:
Якщо ви хочете дізнатися чи діти дійсно знають стільки, скільки ви думаєте, що вони знають - опитування та квізи, створені за допомогою Socrative або Quizlet або ігри та інструменти для класу, такі як Quizalize, Kahoot, FlipQuiz, Gimkit, Plickers та Flippity можуть допомогти вам краще зрозуміти, наскільки вони дійсно розуміють матеріал. Вчителі можуть бачити відповідь кожної дитини та визначати як окремо, так і загалом, як учні справляються. Оскільки ви можете самостійно створювати питання, ви визначаєте рівень складності. Задавайте питання на найнижчому рівні таксономії Блума і отримуєте уявлення про те, як факти, терміни словникового запасу або процеси запам’ятовуються дітьми. Задавайте складніші питання - і отримаємте уявлення про вміння аналізувати та систематизувати інформацію, робити висновки, знаходити рішення. Зразками питань за різними рівнями Таксономії Блума можуть бути наступні питання до тексту “Is Chess a Sport?” (НМК Wider World 2):
Knowledge: What are some popular sports around the world?
Comprehension: What is the definition of a sport?
Application: What is chess boxing? How is it played?
Analysis: What are the similarities and differences between chess and chess boxing?
Synthesis: Can you think of another hybrid sport that combines two different activities?
Evaluation: Do you think chess boxing, Makepung, and haggis hurling are games or sports? Why or why not?
Діпстіки («вимірювачі рівня масла»):
Так звані альтернативні засоби формувального оцінювання призначені для того, щоб бути такими легкими та швидкими, як перевірка масла в автомобілі, тому їх іноді називають діпстіками. Це можуть бути такі речі, як попросити учнів:
• написати лист, в якому пояснюється ключова ідея другові,
• намалювати ескіз, щоб візуально представити нові знання, або
• зробити вправу “подумай, об’єднайся, поділися” з партнером.
Ваші власні спостереження за учнями під час роботи в класі також можуть надати цінних даних, але їх може бути складно відстежувати. Робити швидкі нотатки на планшеті або смартфоні, або використовувати копію свого списку, - це один з підходів. Форма фокусованого спостереження є більш формальною і може допомогти вам звузити фокус своїх нотаток, коли ви спостерігаєте за роботою учнів.
Інтерв’ю-оцінки:
Якщо ви хочете проаналізувати розуміння учнями змісту, спробуйте методи оцінювання на основі обговорення. Невимушені розмови з учнями в класі можуть допомогти їм почуватися зручно, навіть коли ви отримуєте уявлення про те, що вони знають, і ви можете виявити, що п’ятихвилинне інтерв’ю-оцінка працює дуже добре. П’ять хвилин на одного учня займало б досить багато часу, але вам не потрібно говорити з кожним учнем про кожен проект або урок. Ви також можете перенести частину цього завдання на учнів, використовуючи процес зворотного зв’язку один до одного, який називається TAG feedback (наприклад: Скажи своєму однокласнику про те, що він зробив добре/Задай розумне питання/Дай позитивну пораду). Коли ви просите учнів поділитися своїм зворотнім зв’язком один з одним, ви отримуєте уявлення про навчання обох учнів. TAG feedback - це метод зворотного зв’язку один до одного, який означає Скажи (tell), Запитай (ask) та Дай (give). Він передбачає, що учні говорять своїм однокласникам про те, що вони зробили добре, задають їм розумне питання та дають їм позитивну пораду. Ось деякі приклади TAG feedback на уроках англійської мови:
Example 1: I liked how you used descriptive words in your story. It made me feel like I was there. How did you come up with those words? One thing you could do to improve your story is to check your spelling and punctuation. There are some errors that make it hard to read.
Example 2: You did a great job presenting your project. You spoke clearly and confidently. What did you do to prepare for the presentation? One thing you could do to make it even better is to use some visuals or examples to support your points.
Example 3: You wrote a very interesting essay. You had a strong argument and good evidence. How did you research your topic? One thing you could do to enhance your essay is to organize your paragraphs more clearly. You could use topic sentences and transitions to show the connections between your ideas.
Для більш сором’язливих учнів або для більш приватних оцінок використовуйте Flipgrid, Explain Everything або Seesaw, щоб учні записували свої відповіді на запитання та демонстрували, що вони можуть робити.
Методи, які включають мистецтво:
Спробуйте використовувати образотворче мистецтво, фотографію або відеозйомку як інструмент оцінювання. Незалежно від того що роблять учні - малюють, створюють колаж або ліплять, ви можете виявити, що оцінювання допомагає їм узагальнити своє навчання. Або подумайте поза візуальним і дозвольте дітям показати своє розуміння змісту. Вони можуть створити танець, щоб моделювати мітоз клітин або розігрувати історії, такі як “Пагорби, як білі слони” Ернеста Хемінгуея, щоб дослідити підтекст.
Помилки та неправильні уявлення:
Іноді корисно дивитися, чи учні розуміють, чому щось неправильно або чому поняття складне. Попросіть учнів пояснити “найбруднішу точку” в уроці - місце, де все стало заплутаним або особливо складним або де вони все ще не мають ясності. Або зробити перевірку помилок: представте учням загальне неправильне уявлення і попросіть їх застосувати попередні знання, щоб виправити помилку, або попросіть їх вирішити, чи містить твердження якісь помилки взагалі, а потім обговорити свої відповіді.
Самооцінка:
Не забувайте консультуватися з учнями-експертами. Часто ви можете дати свою рубрику своїм учням і дозволити їм виявити свої сильні та слабкі сторони. Ви можете використовувати клейкі нотатки, щоб швидко отримати уявлення про те, яким областям потрібно приділити увагу з точки зору учнів. Попросіть їх обрати своє власне проблемне місце з трьох або чотирьох областей, де вам здається, що клас як ціле потребує роботи, і написати ці області у окремих стовпцях на дошці. Декілька самооцінок дозволяють вчителю бачити, що кожна дитина думає дуже швидко. Наприклад, ви можете використовувати кольорові складані чашки, які дозволяють дітям позначити, що вони готові (зелена чашка), працюють через деяке збентеження (жовта) або дуже збентежені і потребують допомоги (червона).
Схожі стратегії передбачають використання карток для участі в обговореннях (кожен учень має три картки - “Я згоден”, “Я не згоден” та “Я не знаю, як відповісти”) та позитивні відповіді (замість підняття руки, учні тримають кулак біля живота і піднімають великий палець, коли вони готові долучитися). Учні можуть також використовувати шість жестів руками, щоб безшумно сигналізувати, що вони погоджуються, не погоджуються, мають щось додати та інше. Всі ці стратегії дають вчителям непомітний спосіб бачити, що учні думають. Незалежно від того, які інструменти ви обираєте, знайдіть час для свого власного рефлексування, щоб переконатися, що ви оцінюєте лише зміст, а не губитеся в тумані оцінювання. Якщо інструмент занадто складний, ненадійний або недоступний, або займає непропорційно багато часу, то краще залишити його осторонь і спробувати щось інше.