Дитиноцентризм - це забезпечення процесу виховання і навчання кожної дитини на основі її природних здібностей. Дитина повинна стояти у центрі всієї системи освіти, де виховання і навчання проходять без примусу і натиску, де кожен учень відчуває свою значимість, де він отримує радість від навчання, де постійно оточений повагою, розумінням і підтримкою: коли вчитель приходить на урок, а кожна дитина думає, що він прийшов саме до неї.
Головне завдання - не вкласти в дитину максимум знань, а навчити її оперативно отримувати інформацію, яка потрібна у кожній конкретній ситуації, використовувати її з інноваційним типом мислення, інноваційним типом культури, здатною діяти креативно.
Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати у них інтерес та мотивацію.
Учитель на уроці повинен бути фасилітатором, який допомагає учням робити процес навчання легшим.
Особливе місце займає рефлексія.
Для реалізації принципу дитиноцентризму я застосовую у своїй роботі оптимальні інтерактивні технології, які реалізують креативні якості особистості учня : фантазію, натхнення, ініціативу, нестандартність, непересічність, наявність власної точки зору :
Технології особистісно зорієнтованого навчання
Технології кооперативного навчання
Технології колективно-групового навчання
Технології ситуативного моделювання
Технології опрацювання дискусійних питань
Ретельно готуюсь до кожного уроку, продумуючи хід заняття, добираючи ефективні методи та прийоми.
Велику увагу приділяю організаційному моменту. Організаційний етап кожного уроку покликаний створювати атмосферу довіри та доброзичливості, забезпечити нормальну зовнішню обстановку та психологічний настрій учнів на роботу. У своїй педагогічній практиці нерідко використовую розминки для мотивації навчання, для ненав’язливого формулювання мети і завдань уроку.
Завдяки розминці створюються умови, за яких мета і завдання навчального процесу, визначені вчителем, усвідомлюються кожним учнем як особистісно значущі. Міні-тренінги, вправи "Психоформула", "Спіймай мій настрій", "Слухняний язик" та інші.
Новий матеріал з мови я часто подаю дітям у вигляді блок-схем, таблиць, малюнків, пірамід і т.п. Починаючи вивчення теми, ми з учнями індивідуально, в групах чи фронтально обговорюємо, аналізуємо навчальний матеріал. Основні поняття з теми фіксуємо в опорних конспектах, а потім засвоюємо шляхом неодноразового повторення, добираємо приклади.
Вважаю, що урок вивчення нового матеріалу можна умовно поділити на два етапи :
І – бесіда, в якій переплітаються мотивація навчальної діяльності, актуалізація опорних знань, засвоєння нового матеріалу ( з підручника і слів учителя).
ІІ - повторний виклад матеріалу, розповідь за опорним конспектом . Мета його – стисло, доступно, в логічній послідовності відтворити відомі вже учням вузлові питання теми, пов’язавши його із опорним конспектом.
Треба зауважити, що учні самі оцінюють ефективність опорних схем, адже "так цікавіше, зрозуміліше і легше". Часто спонукаю дітей до самостійного складання зорових опор. При цьому оцінюю оригінальність підходу. Звичайно, для цього учні мають бути підготовлені.
Етапи підготовчої роботи по складанню зорових опор:
1. Вчитель пояснює матеріал, ілюструє прикладами і паралельно складає схему–опору на дошці. При цьому не припиняється живий діалог з учнями, які допомагають підібрати приклади, вносять пропозиції щодо правильної побудови опори.
2. Аналізований навчальний матеріал( не забуваємо про роботу в групах, колективне обговорення проблеми)вчитель представляє у вигляді схеми-опори, зумисне пропускаючи деякі її складові частини. Учні повинні "відновити" схему, користуючись правилом у підручнику.
3. Вчитель не пояснює матеріал, лише записує на дошці низку прикладів, що ілюструють правило. Завдання учнів – "перетворити" текст правила в опорну схему, дібрати приклади для ілюстрації теоретичних положень з довідки на дошці.
4. Вдома за власноруч складеною схемою учні готують усне лінгвістичне повідомлення, добирають приклади.
5. Учні отримують випереджувальне завдання: самостійно скласти зорову схему-опору до теми, яка буде вивчатися. На уроці декілька учнів презентують свою роботу, виступаючи у ролі вчителя, пояснюють новий матеріал. Оцінюється не тільки правильна, а й оригінальна подача нової теми.
Як бачимо, поступово учні привчаються до роботи з підручником, іншими джерелами, адже останній етап передбачає саме творчий підхід.
Учні "малюють" основні теоретичні поняття у вигляді структур, матриць, пірамід, нерідко у зошитах з'являються "сонечка", "хмарки", "чарівні квіти".
Так, у 9 класі пропоную такі опори при вивченні теми "Лінгвістика тексту"
Морфеми, а точніше їх умовні позначки, зображуємо у "зоряному небі"
Під час ознайомлення з класифікацією речень колективно склали таку картину:
При складанні схем часто використовую спеціальні позначки, формули, підказки. Наприклад:
ГЗ ГЗ
? ?
Пояснення: ЛЗ- ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ГЗ – граматичне значення, СР – синтаксична роль, ? –питання.
Таку піраміду можна використати для ілюстрації частоти вживання префіксів з-, с-, зі-.
Така робота розвиває у дітей навички аналізу та синтезу, вміння виділяти головне у теоретичному матеріалі. При цьому увагу акцентую на мотивації необхідності вивчення певних наукових понять.
Такий підхід дозволяє практикувати систему уроків різного типу в межах однієї теми, вивільняє час для розв’язання учнями системи усних і письмових завдань, спрямованих на саморозвиток особистості, формування мовленнєвої компетенції.
У житті людини спілкування не існує як відокремлений процес або самостійна форма активності. Воно входить до складу індивідуальної або групової практичної діяльності. Поза спілкуванням формування особистості взагалі неможливе. Інтерактивні форми роботи сприяють розвитку ініціативи, незалежності, уяви, співпраці з іншими учнями. Учням подобається робота в групах, кожна з яких колективно виконує конкретне навчальне завдання – однакове для всіх груп чи різне. При цьому можна передбачити не лише спільну роботу в одній групі, а й міжгрупову взаємодію. На уроках виконання тренувальних вправ кожна група одержує блок з 4-5 вправ різної складності. (Надаю консультації.) Учні, у рамках своєї групи, виконують взаємоперевірку та знайомлять з результатами роботи весь клас.
Організована таким чином робота сприяє підвищенню навчальної активності школярів, усуває їхню природну скутість ( запитати у свого товариша значно простіше, ніж у вчителя), дає змогу кожному учневі засвоювати навчальний матеріал у природньому йому темпі, а також є дієвим засобом у посиленні індивідуалізації навчання.
Фрагмент уроку у 8 класі.
Тема: "Звертання"
Кожна група отримує завдання, після його виконання звітує перед класом. Разом робимо висновки, узагальнення, які записуємо в зошит.
1 група – графічний самодиктант
Зобразити схеми речень у таблиці, виділити граматичні основи. Зробити висновок щодо постановки розділових знаків у реченнях зі звертаннями.
Пусти мене, старий діду, на вулицю погулять… | |
"Матінко моя!..- кричить Дмитрик.- Матінко!" | |
Язиче, язиче, лихо тебе кличе. | |
Ой дівчино, шумить гай… | |
Цвіти, розвивайся, Україно! |
|
Ану, діти, до роботи. |
2 група – Поставити розділові знаки, вказати вид звертання. Зробити висновок.
Не хилися явороньку ще ж ти зелененький!
Засмійся Матвійку дам копійку.
Ой сину мій сину сину молоденький де нічку пробував?
Не плач не журися молодий козаче.
Спи ж ти малесенький пізній -бо час…
Ой і не стелися хрещатий барвінку.
3 група - Вправа-редагування. Зробити висновок про роль звертань у мовленні ( подаємо вже заповнену таблицю)
Неправильно | Правильно | ||
Петенька, йди сюди! | Петрику (Петрусю ), підійди сюди! | ||
Ой ти, мій котик! | Ой ти, мій котику! | ||
Андрюшка, відкрий очі –вже | Андрійку, розплющ очі - вже ранок! | ||
ранок! | |||
Анічка, поділи грушу пополам! | Ганнусю, поділи грушку навпіл! | ||
Ох ти ж, моя куколка! | Ох ти ж , моя лялечко! | ||
Дєвочкu, осторожно! | Дівчатка, обережно! | ||
Пробач мене, дедушка, умоляю! | Пробач мені, дідусю, благаю! | ||
Шофер , притормозіть, будь | Пане водій, пригальмуйте, будь | ||
ласка! | ласка! | ||
Вибачаюсь тьотя, яка слідую- | Вибаче | те | |
ча зупинка? | будь ласка), тітонько, яка наступ- | ||
на зупинка? | |||
Будьте добрі, дядя, подвинь- | Будь ласка (прошу Вас), будьте до- | ||
тесь! | брі, посуньтеся! | ||
Пацан, до якої години працює | Агов, юначе, до котрої години пра- | ||
общественний транспорт? | цює громадський транспорт? | ||
Часто використовую різні форми роботи в парах: "Взаємоінтерв'ю", " Ти мені – я тобі", " Взаємоперевірка".
На уроках застосовую такі стратегії, як: "Мікрофон","Незакінчені речення", "Мозковий штурм", "Дерево рішень" , «Спіймай помилку», «Лото», «Ажурна пилка», «Прес», «Ділова гра» та ін.
«Асоціативний кущ»
5 клас Українська література
Тема « Життя і творчість Т.Г.Шевченка
(Після вивчення біографії поета вчитель пропонує учням скласти асоціативний кущ за темою уроку
Поет, Кобзар, маляр… Які ще слова можна дібрати ?
« Коло ідей»
8 клас Українська мова
Тема « Мова – найважливіший засіб спілкування, пізнання і впливу»
Прочитайте твердження Алли Коваль. Стисло письмово сформулюйте її основну думку.
1.Правильна, об’єктивна думка про людину складається не одразу; насамперед ми оцінюємо вчинки людини, а вже потім слова – адже людина перевіряється ділом, А проте саме в слові остаточно виявляється характер людини, її ставлення до оточення, вихованість, людяність, чуйність, такт, простота, скромність.
2. Уміння володіти словом, почуття краси слова потрібне кожній людині. Той, хто серцем відчуває красу слова, уміє словом передати найтонші відтінки людських думок і переживань, підніметься на високу сходинку справжньої людської культури. І навпаки, низька культура мови збіднює духовний світ людини.
Складіть «Коло ідей», відповівши на запитання: «Які перспективи відкриваються перед сучасною молодою людиною, яка вільно володіє словом?»
«Акваріум»
8 клас Українська мова
Тема «Види словосполучень за способом вираження головного слова»
Прочитайте вірш Ліни Костенко, Розгляньте ілюстрації осінніх пейзажів. Укладіть тематичний словничок із словосполучень, виписаних із поезії. Визначте вид словосполучень за вираженням головного слова.
Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: - Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.
А листя просить: - Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси – як вино.
Ворони п’ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно.
«Дерево рішень»
6 клас Українська мова
Тема «Відмінки іменників»
1 стадія
Із якими граматичними поняттями працювали на уроці?
Скільки відмінків існує в українській мові?
Які запитання ставлять до Н.в.?
ІІ стадія
Чому саме так назвали відмінки?
Чому кличний відмінок не має питань?
Які допоміжні дієслова ви застосували для вивчення відмінків?
ІІІ стадія
Де найчастіше зустрічаються іменники в кличному відмінку?
Чи можна провідміняти іменники, не запам'ятавши назву відмінка,запитання до нього?
Згідно з цим, що ,на вашу думку від вас вимагають?
«Ажурна пилка»
6 клас Українська мова
Тема «Правопис слів іншомовного походження»
Діти об’єднуються в 4 пари або в малі групи. Групи мають кольори, а учасники номери. У групах вони мають:
«червоні» - вивчити та сформулювати правила написання і в словах іншомовного походження ( записати в зошит приклади, пояснити написання, за допомогою словника «Іншомовних слів» визначити значення.
«сині» - вивчити та сформулювати правила написання и в словах іншомовного походження (дібрати речення-алгоритм для кращого запам’ятовування «правила дев’ятки»
«жовті» - пояснити алгоритм написання і та и в словах іншомовного походження , що означають власні назви, дібрати власні приклади.
«зелені» - презентувати словничок слів-винятків (із правил дев’ятки і правил написання і в словах іншомовного походження)
Діти опрацьовують правила на такому рівні,щоб у складі експертних груп за номерами могли зрозуміло пояснити ці правила. Вислухавши в експертних групах по черзі представників кожної домашньої групи, учні здобувають повну інформацію. Повернувшись до домашніх груп за кольором, діляться інформацією, отриманою в експертних групах, за потребою допомагають один одному з'ясувати незрозумілі правила чи приклади.
«Прес»
5 клас Українська мова
Тема «Однорідні члени речення»
Доведіть, що у реченні Зорі, птиці і трави з зорею вітають мене є однорідні члени речення. Які саме? Назвіть їх.
Чотири пари працюють одночасно Завдання кожної пари - відповісти на поставлене питання виключно за поданим кліше: 1 – «Я вважаю,що…», 2 – «Тому що…», 3 – «Наприклад…», 4 – «Отже, я вважаю…»
«Лото»
7 клас Українська література
Тема «І.Я.Франко. стислі відомості про письменника
Біографічне лото
Установіть правильну відповідність між датами й описом подій життя І.Я.Франка
1856 р. відвідини Києва, знайомство з Ольгою Хоружинською
1875 р. вийшла друком збірка «З вершин і низин»
1977 р. народження письменника
1885 р. вступив до Львівського університету
1887 р. опубліковано казку «Лис Микита»
1890 р. смерть письменника
1890-1991 рр. арешт
1916 р. навчався в Чернівецькому університеті
«Мозаїка»
9 клас Українська література
Тема «Т .Г. Шевченко. Лірика»
Діти у 4 групах (парах) аналізують один вірш Т. Шевченка, після переформування 1-ша нова група має узагальнити тематику всіх опрацьованих віршів, 2-га – ідейне навантаження, 3-тя – образи, 4-та – форму
«Кубування»
9 клас Українська література
Тема «Наталка як уособлення кращих рис української жінки. Художні засоби розкриття внутрішнього світу Наталки»
Схарактеризуйте образ Наталки за допомогою кубування:
Опиши.
Засоціюй.
Порівняй.
Проаналізуй.
Аргументи за.
Аргументи проти.
Застосуй.
«Театралізація»
На уроках української літератури, при вивченні драматичних творів, пропоную своїм учням уявити себе акторами або режисерами. Кожний актор сам для себе вибирає роль . Кожний режисер вибирає сцену для постановки. Після цього кожний актор виконував ту підготовчу роботу, яка потрібна акторові, щоб увійти в роль, режисеру, щоб зрозуміти п’єсу. Актори писали, як вони уявляють день із життя свого героя, режисери – як повинна бути зіграна вибрана ними сцена. Незважаючи на те, що кожен учень втілював тільки один образ, він неминуче повинен був « відчути» усю п’єсу. А для того , щоб поставити один епізод, треба збагнути суть як попередніх, так і наступних епізодів
«Фантастична добавка»
До реальної ситуації додаю фантастичну. Наприклад, перенести реального або літературного героя в інший час, розглянути ситуацію з незвичайного боку, спробувати передбачити реакцію цих героїв на аргументи учнів. Розіграти бесіду за ролями.
(Укр.література 8 клас. І. Карпенко-Карий «Сто тисяч»)
Уявіть собі, що ви зустрілися з Герасимом Калиткою до трагічного вчинку. Що б ви йому сказали?
На уроці шляхом інтеграції вказаних вище технологій прагну розвивати критичне мислення учнів. Критичне мислення зовсім не означає негативності суджень або необґрунтованості критики. Це зважений і вдумливий розгляд різних, а часом і протилежних підходів і розумінь проблеми з метою прийняття обґрунтованих рішень та формулювання оцінок. Термін «критичне» в такому контексті найбільш адекватний слову «аналітичне».
Орієнтація на критичне мислення передбачає передовсім повне несприйняття будь-якої думки або оцінки «на віру»: кожен учень, не беручи до уваги жодних авторитетів, має сформувати власну думку про явище в контексті навчальної програми.
Необхідно врахувати й те, що критичне мислення завжди діалогічне, тобто передбачає дискусії передовсім між тими, хто навчається. У процесі обговорення висуваються критерії мислення, ідентифікуються й обговорюються життєві контексти, а мисленнєвий процес у цілому піддається оцінюванню. Під час бесід немає правильних (неправильних) відповідей, є різні позиції, різні точки зору. Відбувається своєрідний обмін знаннями, колективний відбір змісту. Але завдання учителя - переконати учнів прийняти той зміст, який він пропонує з позиції наукового знання.
Серед багатьох методів роботи у технології ОЗН, які стимулюють інтерес учнів до нових знань, сприяють розвитку дитини через розв’язання проблем і застосування їх у конкретній діяльності, застосовую метод проектів .
В основі проекту лежить дослідження певної проблеми, що передбачає високий рівень творчої активності учнів. Адже відбувається відхід від традиційної форми уроку, надається свобода у виборі теми, методів, форм роботи. Учні усвідомлюють велику відповідальність. Вони свідомі дуже важливої умови: уникнути штучності, продумати проект так, щоб самим учасникам було цікаво щоразу шукати нову форму, уникаючи готових, заздалегідь спрацьованих кліше.
Теми для проектів, що виконували мої учні, обиралися ними виключно за бажанням. Тобто опрацьовувався матеріал, який викликав у учнів зацікавлення.