Погодьтеся, це одна з найпоширеніших проблем. Ви і самі часто використовуєте дефіс, бо він легко друкується. Я перевчала себе місяцями набирати на клавіатурі тире, навіть у приватних текстах. Тепер мені постійно ріже око цей друколяп. До речі, це саме стосується і фігурних лапок «».
Дефіс використовують у двох випадках:
у складних словах (напр.: південно-східний);
у «нарощуваннях» (напр.: 1930-і рр.; 60%-й розчин води).
Дефіс дають без пробілів.
У всіх інших випадках використовують тире. Таких випадків два:
тире як розділовий знак, дають із нерозривним пробілом перед знаком і зі звичайним — після;
тире як показник певного інтервалу: зазвичай, між цифрами (І—ІІ ст. н. е., 5—6 м тощо), але іноді буває й між словами (траса Київ—Чоп, міжріччя Десна—Дніпро тощо).
Тире можна «зробити» клавішами, набравши код: «alt» і «0151», але винятково на додатковій клавіатурі цифр.
Його можна знайти у таблиці символів — «EM DASH», але не можна використовувати «HORIZONTAL BAR».
Можна також у "Microsoft Word" прописати яку-небудь автозаміну. Напр., додати до автозаміни: 2 дефіси (--) замінити на тире (—).
Це слід зробити на всіх розкладках / мовах (укр., англ.), щоб бути впевненим, що автозаміна буде працювати завжди.
Існує ще й мінус «–» (який ще називають «коротким тире»), але варіант його використання в «археологічних текстах» украй обмежений. Використання мінусу припустиме лише у формулах. Іноді автори дають надлишкову інформацію, позначаючи «глибина –5 м» — оскільки слово «глибина» вказує на від’ємне значення, мінус зайвий.
Джерело: vgosau.kiev.ua
