Перед учителем-філологом повсякчас постає вимога докорінного перегляду підходів, засобів, прийомів, методів навчання української літератури, оскільки оновлюється зміст освіти, змінюються погляди сучасних учнів, з’являється потреба в інноваційних освітніх технологіях. «Українська література» як навчальний предмет має досить значний компетентнісний потенціал для формування в школярів необхідних ключових та предметних компетенцій.
Сьогодні, в умовах війни, як ніколи гостро постають питання навчання і виховання покоління, що підростає. Тому саме зараз потрібно говорити про україноцентричну складову літератури, про культурні та історичні зв’язки України і світу, про те, як заохотити дітей до читання, навчити їх критично мислити та аналізувати.